2009 р. Київрада підтвердила передачу храму Спаса на Берестові УПЦ (МП), незважаючи на…

2009 р. Київрада підтвердила передачу храму Спаса на Берестові УПЦ (МП), незважаючи на протест Генпрокуратури

Дата: 08.04.2009

Комітет Верховної Ради з питань культури та духовності 7 квітня провів виїзне засідання на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. У результаті трьохгодинного візиту представники комітету ВР вирішили зробити усе необхідне для того, щоб передати заповідник у державну власність, підготувати законопроект про статус пам’яток, які віднесені до списку ЮНЕСКО, та розробити план реконструкції, збереження та розвитку київської Лаври.

Мета відвідин – з’ясувати, чому усе частіше говорять про те, що Лавру можуть виключити зі списку ЮНЕСКО, а разом з нею – і Софію Київську, оскільки у списку ЮНЕСКО вони розміщені під одним номером.

Та основна тема дискусій – нещодавня передача Київською міською радою унікальної церкви ХІ-ХІІ ст. – Спаса на Берестові – від Національного Києво-Печерського історико-культкрного заповідника Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі УПЦ (МП). Окрім того, як інформує Кореспондент, 6 квітня Київрада відхилила протест Генпрокуратури, яка вимагала відмінити передачу храму для богослужінь.

У своєму протесті Генпрокуратура зазначала, що Києво-Печерський заповідник знаходиться в сфері управління Міністерства культури і туризму, тому майном заповідника Київрада розпоряджатися не має права. Генпрокуратура також наголошувала, що Державна служба національної культурної спадщини не узгодила питання відчуження церкви Спаса на Берестові.

Водночас, відхиливши протест Генпрокуратури, у Київраді відзначили, що вони уповноважені розпоряджатися майном, що перебуває у комунальній власності. Окрім того, у Київраді зазначили, що Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра має можливість організувати комплексну реставрацію церкви для її відтворення як пам’ятки національного значення.

Фахівці ж стверджують, що проведення богослужінь у храмі може остаточно зруйнувати фрески. На думку генерального директора Києво-Печерського заповідника Сергія Кролевця, який і звернувся з офіційним листом до Володимира Яворівського, голови комітету ВР з питань культури та духовності, унікальний об’єкт – під загрозою.

Масштабне будівництво Гостинного двору Нижньої Лаври, як повідомляє «Главред», відбувається з порушенням чинного законодавства: 15 тисяч квадратних метрів новобудов з’явилися на території національного заповідника без будь-яких узгоджень з керівництвом та глибоких наукових досліджень.

За словами Ольги Бенч, заступника міністра культури та туризму України, «рішення Київради, якщо і було, то воно не було погоджено з Міністерством культури». «Ми звернулися до прокуратури і все це було припинено. Всі ці інформації не відповідають дійсності», – зазначила вона у коментарі «5 каналу».

Довідка РІСУ: Церква Спаса на Берестові – «унікальна пам’ятка архітектури давньоруської доби». До нашого часу у всій Східній Європі збереглось лише кілька взірців архітектури та живопису такого віку, як храм Спаса на Берестові. Дослідники відносять храм до одного ціннісного рівня із Софією Київською та Михайлівською церквою Видубецького монастиря.

У 1970 р. під розписами XVII ст. випадково виявили давні фрески. Збереглися вони завдяки тому, що були забілені в той час, коли вцілілий нартекс зруйнованої церкви використовувався як капличка. Знайдені фрески виконані в період княжої доби і мають велику історичну, художню та наукову цінність як пам’ятка монументального живопису ХІ-ХІІ ст. В розписі церкви у XVII ст. брали участь грецькі майстри. Присутність у розписах супроводжувальних текстів грецькою і слов’янською мовами свідчить про досвід роботи запрошених майстрів і в Балканських країнах.

Через недостатнє фінансування наукові дослідження цієї пам’ятки в останні роки призупинили. Та рідкісний живопис, що не має аналогів в країнах близького зарубіжжя, та неповторна архітектура церкви вимагають ретельного всебічного вивчення.

У 2002 році церкву Спаса на Берестові внесли до вісника ЮНЕСКО «Перелік 100 світових пам’яток, що знаходяться під загрозою», що зосередило увагу міжнародної спільноти на пам’ятці. Заповідник отримав міжнародні гранти на реставрацію і проектування, однак фінансування з боку держави зупинилось з незрозумілих причин. За останні роки Заповідник не отримав жодних коштів на реставрацію. Натомість, як інформує сайт Майдан-ІНФОРМ, Московський Патріархат отримав від українського уряду понад 12 мільйонів гривень на реставрацію церков.

Як РІСУ інформувала, церква Спаса на Берестові ніколи не була складовою чоловічого монастиря Києво-Печерської Лаври. Будували її як окрему заміську резиденцію князів -родини Мономаховичів. Тут і досі знаходиться некрополь князівських поховань».

Джерело: РІСУ