2007 р. Церква Спаса на Берестові повинна мати тільки музейний статус, стверджують діячі…

2007 р. Церква Спаса на Берестові повинна мати тільки музейний статус, стверджують діячі культури та науки

Дата: 18.10.2007

Газета «День» вже писала про ситуацію, яка склалася навколо унікальної пам’ятки ХI-ХII століття – церкви Спаса на Берестові, зокрема у статті Максима Стріхи «Київська лавра: між ченцями, чиновниками та інвесторами». У ній йшлося про наслідки виключення церкви із списку пам’яток ЮНЕСКО і передачу її УПЦ МП. Днями ми отримали звернення громадських, культурних та політичних діячів до Президента Віктора Ющенка з проханням не допустити передачу храму церковній громаді.

В листі, який підписали академік Петро Тронько, голова правління Українського фонду культури Борис Олійник, директор Інститут літератури ім. Тараса Шевченка Микола Жулинський, народний депутат України Лесь Танюк, президент Академії мистецтв України Андрій Чебикін та інші відомі діячі культури, йдеться, що «такі унікальні споруди, як Софійський собор, Кирилівська церква і церква Спаса на Берестовому мусять мати лише музейний статус, бо представляють давню високу культуру нашого народу.

За висловом директора «Метрополітен музею», де відбувалась в 90-х роках виставка «Слава Візантії», дві мозаїки з Михайлівського Золотоверхого собору зробили для визнання незалежної України більше, ніж весь дипломатичний корпус держави. Враховуючи це, вважаємо неприпустимим передачу храму Спаса на Берестові релігійній громаді».

Автори листа зосередили увагу на Законі України «Про охорону культурної спадщини» (2000 р. За № 1805), який декларує, що об’єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державною. Закон встановлює юридичну регламентацію сфери охорони і збереження пам’яток, їх дослідження і реставрації, визначає систему державного управління в сфері охорони та використання культурної спадщини, а також участі в цій справі інших інституцій, в тому числі і громадських організацій.

Вони нагадали, що «Україна ратифікувала «Конвенцію про охорону всесвітньої культурної спадщини» і зобов’язалася забезпечувати охорону та збереження культурної спадщини, що є на її території, в належному стані».

Зупиняючись на унікальності церкви Спаса на Берестові, експерти в питаннях історії та культури зауважили, що на відміну від інших пам’яток домонгольської доби – навіть таких як Софійський собор і Кирилівська церква, поневічених непрофесійною «реставрацією» ще у ХIХ ст., – фресковий розпис церкви Спаса на Берестовому зберіг автентичну технологію первісної фрески з легкістю колориту та оксамитовою поверхнею, не знищеної просочуванням оліфи і пізнішим олійним розписом ХIХ ст.

Вони наголошують, що «це єдиний зразок фрески в Україні, яка була в ХVII ст. Закрита тиньком і замальована – що і зберегло її до наших часів. Фреску розкрито тільки частково в 70-ті роки ХХ ст. І нині вона потребує завершення роботи. Відомі українські та іноземні вчені визначили програму подальших досліджень і реставрації унікальної споруди.

Передача цієї пам’ятки церковній громаді, призведе до її загибелі, як пам’ятки стародавнього українського мистецтва. Храм не є з архітектурно-планувальної точки зору «повноцінним»: збереглась тільки третина його давньої площі – нартекс, і пристосування церкви Спаса на Берестові у постійно діючу церкву неможливо без заподіяння значних руйнацій живопису, фресок і давньоруської кладки стін, оскільки храм не має іконостасу, не має відповідних місць для ризниці, хору, господарських потреб тощо».

Автори листа переконані, що релігійні потреби сучасних мешканців частини Печерська, де знаходиться церква, повністю задовольняють Києво-Печерська лавра з усіма діючими церквами на верхній та нижній території, Воскресенська та Введенська церкви, Феодосіївська церква (УПЦ Київського патріархату), Аскольдова могила (Українська греко-католицька церква) та інші, а передача церкви Спаса на Берестові одній із конфесій не може не порушити хиткий баланс міжконфесійних відносин.

Джерело: «День»