Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави

Богдан Хмельницький

?

1913 р. Загальний вигляд з південного сходу

Розмір зображення: 800:520 піксел

Їжакевич Іван Сидорович (1864 – 1962).

Спас на Берестові. 1913.

Папір, олія. Місцезнаходження оригіналу невідоме. Кольорова репродукція в альбомі «Київ», видавництво «День», 1913.

Село Берестове було заміською резиденцією великих князів династії Рюриковичів. За Володимира Святославича там існував палац та інші будівлі. Літопис свідчить, що в середині XI ст. там стояла церква св. Апостолів, під 1072 р. згадується Бере-стівський Спасо-Преображенський монастир. Як гадають дослідники, на рубежі XI і XII ст. одночасно з відбудовою пошкодженого половцями монастиря була збудована відома Спаська церква, що стала усипальницею Мономаховичів. В 1157 p., наприклад, в ній був похований син Володимира Мономаха, засновник Москви Юрій Долгорукий. Після татаро-монгольського нашестя її відбудували, певне, литовці, а потім, в 1630-1640 pp., за Петра Могили, після чого грецькі майстри виконали в ній фресковий живопис. 1752 р. до західної частини нартекса була зроблена прибудова, храм із однобанного став п’ятибанним. 1814 р. до західного фасаду прибудували ампірну дзвіницю, автором проекту якої був А. І. Меленський. 7 вересня 1947 р. в інтер’єрі храму, в хрещальні, поблизу поховання Юрія Долгорукого, на честь 800-річчя Москви було встановлено надгробний пам’ятник у вигляді давньоруського саркофага. Його автор – П. П. Остапенко. 1970 p. під розписами XVII ст. були знайдені фрески XII ст. загальною площею близько 100 кв.м. Частина їх уже розчищена. На західній стіні, над входом, міститься унікальна композиція «Чудесний лов риби». У зображенні праворуч – споруди Миколаївського (Військового) монастиря.

Джерело: Крізь віки: Київ в образотворчому мистецтві 12 – 20 ст. – К.: Мистецтво, 1982 р., № 211.