Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Києво-Печерська лавра (№ 21)

Розмір зображення: 800:600 піксел

(Цитадель, 9/11) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 5].

Києво-Печерська лавра 11 – 19 ст. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Національний історико-культурний Києво-Печерський заповідник [Постанова Кабінету міністрів України № 1761 від 27.12.2001 р. “Про занесення пам’яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”].

У серпні 1651 р. під час окупації Києва литовським військом монастир було пограбовано (“казну всю поимали”) – за листом киянина Федора Бориспольченка до білгородського воєводи кн.Б.О.Репніна з 12.09.1651 р. [Смирнов Я.И. Рисунки Киева 1651 г. по их копиям кон.18 в. – “Труды 13-го археологического съезда”, М., 1908 г., т. 2, с. 288].

Сирійський мандрівник Павло Халебський відвідав Києво-Печерську лавру 26 червня – 1 липня (6 – 11 липня) 1654 р. Він записав:

Знай, что вокруг этого монастыря есть двадцать три церкви, в коих служат монахи; из них те, которые находятся среди садов, назначены для мирян.

Вот имена церквей, которые мы успели посетить и святыням коих поклонились: во-первых, в келиях настоятеля красивая церковь в честь Петра и Павла; во-вторых, вне (келий) церковь в честь свв. Антония и Феодосия; в-третьих, в честь Поклонения Честному Кресту (Воздвижения), где почивают мощи тысячи святых отшельников и затворников; в-четвертых, церковь, в коей также находятся мощи древних святых, в подземелье среди их келий; в нем еще три малые церкви: одна — в честь Рождества, другая — Благовещения, третья — Антония и Феодосия вблизи их келий, внутри подземных ходов; восьмая церковь в честь Славного Воскресения; девятая — Рождества Богородицы; десятая — Троицы, о которой мы упоминали, в башне монастыря; одиннадцатая — во имя св. Параскевы; двенадцатая — монастырь во имя св. Николая; тринадцатая — св. Георгия; затем еще три церкви при церкви Воздвижения Креста. [ антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века, описанное его сыном, архидиаконом Павлом Алеппским. Выпуск 2 (От Днестра до Москвы) // Чтения в обществе истории и древностей российских, 1897 г., кн. 4, с. 46.]

Список літератури – на сайті «».