Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Фрагменти зруйнованого пам’ятника віце-адміралу В.О. Корнілову

Пам’ятка історії

1895 р.

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, Нахімовський р-н, Малахів курган.

Загальний опис:

Пам’ятник зруйнований фашистами влітку 1942 р.: постамент висаджений, бронза переплавлена.

Від пам’ятника залишилася основа та частина постаменту. Постамент із кримського граніту, доставленого з Білюк-Ламбата. Нижня частина постаменту збереглася, на ній складені гранітні блоки, що залишилися від верхньої частини постаменту.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Начальник штабу Чорноморського флоту віце-адмірал Володимир Олексійович Корнілов у 1854 р. був призначений начальником оборони Північної сторони Севастополя, а потім начальником штабу військ, розташованих у Севастополі. 5 (17) жовтня 1854 р. смертельно поранений на Малаховому кургані. Похований у склепі Володимирського собору, що споруджувався. На місці смертельного поранення на землі було викладено хрест із бомб та ядер. Поруч з ним у 1895 р. було відкрито пам’ятник В.О. Корнілову, вбитого ворожим ядром, одягненого в солдатську шинель з відкладним коміром. На п’єдесталі скульптура матроса П.М. Кішки, що заряджає гармату. Обидві скульптури і п’єдестал виконані з бронзи, постамент – з граніту. На фронтальній, пробитій ядрами, стороні пам’ятника напис: “Генералъ-адъютантъ, вице-адмиралъ Корнилов, смертельно ранен на съм мъстъ 5 октября 1854 г.”. На правій стороні зображені контр-адміральський та віце-адміральський прапори, роки і найменування боїв, у яких брав участь Корнілов, кораблів, якими він командував та остання посада: “Наварин 1827 г. Тендеръ Лебедь 1831 г. Бриг Фемистоклъ1833 г. Корветъ Орестъ 1837 г. Корабль 12 апостолов 1842 г. Синоп 1853 г. С 1849 г.- начальник штаба Черноморского флота”. На тиловій стороні остання молитва Корнілова: “Благослови, господи, Россию, царя, спаси Севастополь и флот”.

Пам’ятник був відлитий на заводі Берга в Петербурзі за проектом художника А.А. Більдерлінга (1846-1912) та скульптора И.Н. Шредера (1835-1908). Загальна висота пам’ятника була 10 м.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 856 від 20.12.1975 р.

Охоронний № : 114.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 194 від 25 березня 1975 р. встановлено границі охоронної зони Малахового кургану: площа біля входу на Малахів курган – вул. Островського (включаючи площу Жерве) до злиття з охоронною зоною пам’ятника Істоміну – вул. Істоміна-вул. Героїв Севастополя.

Основна бібліографія, архівні дані:

Севастопольський міський архів. Фонд.- СМ 1-2.

Фонди Музею героїчної оборони й визволення Севастополя.

Жандр А. Материалы для истории обороны Севастополя и для биографии В.А. Корнилова.- СПб., 1859.

Москвич Г. Практический путеводитель по Севастополю.- Одесса, 1909.

Гармаш П. Город-герой Севастополь.- Симферополь, 1967.

Ілюстративні матеріали:

Фрагменти зруйнованого пам’ятника віце-адміралу В.О. Корнілову. Схематичний план.

Фрагменти зруйнованого пам’ятника віце-адміралу В.О. Корнілову. Фронтальний вигляд.

Фрагменти зруйнованого пам’ятника віце-адміралу В.О. Корнілову. Вигляд з півночі.

Фрагменти зруйнованого пам’ятника віце-адміралу В.О. Корнілову. Вигляд з заходу.

Фрагменти зруйнованого пам’ятника віце-адміралу В.О. Корнілову. Вигляд зі сходу.

Фрагменти зруйнованого пам’ятника віце-адміралу В.О. Корнілову. Вигляд з південного сходу.