Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Вірменський собор

Вірменський собор

Розмір зображення: 800:600 піксел

Вірменський собор 1363 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 48].

Вірменський собор 1365 – 1370 рр., архіт.Дорінг. Аркада прибудована в 1437 р. Перебудови 16 ст. Середня частина добудована в 1630 р. Реставрації 1793, 1908 рр. [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

Вірменський собор та дзвіниця 1363 – 1527 рр. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Вірменський собор 1363 – 1527 рр. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

У соборі була ікона “Страждальна богородиця”, намальована художником Камчицем в 1750 р. [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 136].

У соборі був образ св.Йосифа, виконаний в кін.18 ст. львівським маляром Олександром Ролінським [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 158].

Львівський маляр-вірменин Кристоф Сахнович в 1648 р. був членом делегації міста до Б.Хмельницького. В 1666 р. працював над прикрашенням одного з вівтарів собору [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 161].

У соборі був образ св.Петра і Павла, виконаний львівським маляром Йосифом Хойницьким [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 173].

Одну з найцінніших архітектурних пам’яток Львова Вірменську церкву (№ 7) за радянських часів закрили та влаштували тут спочатку сховище Львівської картинної галереї, а з 1953 року – сховище Національного музею. У 1990-ті зі сховища викрали декілька надзвичайно рідкісних старовинних ікон. Приміщення храму довго не хотіли передавати вірменській громаді, мотивуючи це з-поміж іншого й тим, що вірні, заходячи в церкву, стиратимуть написи на надгробних плитах вірменського монастиря бенедиктинок, якими вимощено подвір’я храму. У січні 2000 року храм нарешті передали вірним, і на Різдво

7 січня 2001 року відбулася перша літургія у капличці на подвір’ї церкви. У травні 2003-го відкрили вхід із вулиці Краківської, й тоді ж верховний патріарх вірменської церкви Католікос усіх вірмен Гарегін ІІ посвятив вірменський катедральний собор. Адресу Вірменська № 7 зараз має і мистецька галерея “Зелена канапа”.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 26 січня 2007 року, № 12 (82)

Список літератури – на сайті «».