Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Пімсти смерть великих лицарів.

Ансамбль Вірменського собору (№ 7)

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Комплекс вірменського собору

Осередок численної вірменської колонії в середньовічному Львові містився в північній частині середмістя, поміж сучасними вулицями Вірменською, Краківською та Лесі Українки. Головний вхід до затисненого забудовою комплексу споруд вірменської громади з боку вул. Вірменської акцентовано надбрамною дзвіницею, пов’язаною зі сходами, що спускаються до східного внутрішнього дворика.

Комплекс формувався протягом кількох століть навколо одного з найстаріших храмів у “місті серед мурів”, згадуваного в хроніці бургомістра Львова XVII ст. Бартоломея Зиморовича під 1363 р. як вірменська церква, котру “частково з каменю, частково з дерева збудували, запросивши (…) архітектора Доре”. Церква св.Марії була соборною у новоствореній єпархії усіх вірмен Русі та Валахії. Кошти на будівництво виділили багаті купці Яків з Кафи і Панос з Гайсераца.

У 1437 р. з трьох боків до первісного тринавового об’єму церкви добудовано аркади-лоджії, з них збереглася одна, звернена до південного дворика, в якому з XIV до XVIII ст. було кладовище (залишилися надгробні плити та епітафії вірменською, латинською та польською мовами). Після 1527 р. цю аркаду перебудовано в ренесансному стилі з залишенням давніх готичних колон. Замість західної аркади 1630 р. архітектор А.Келар спорудив видовжену наву, рівношироку первісному фасаду. На місці північної аркади 1671 р. постало приміщення закристії.

Зі зведенням у 1680-х роках келійного корпусу монастиря вірменських бенедиктинок, об’єднаного з собором відкритою ренесансною аркадою, сформувався північний напівзамкнений дворик, що також використовувався як цвинтар. Від 1571 р. невід’ємною частиною ансамблю стає ренесансна дзвіниця, споруджена архітектором П.Красовським за кошти Андрія з Кафи як посвята його родині (це засвідчено написом вірменською мовою у проході під дзвіницею). Після прийняття унії з католицькою церквою (1630 р.) Львів стає осередком вірменського григоріанського архієпископства, підпорядкованого Римові. Наприкінці XVII ст. архієпископ Гунаніан поруч із дзвіницею спорудив дво-триповерховий палац для резиденції, звернений чолом на вул.Вірменську. У глибині східного двору в тому ж столітгі з’являється будинок капітулу з приміщенням вірменського банку на 1-му поверсі (заснований при соборі 1640 р.).

Суттєві зміни в архітектуру ансамблю внесла доба бароко. Під час перебудови собору, здійсненої 1723 р. коштом голови вірменського суду Христофора Августиновича, відкрите мурування стін потиньковано ззовні й усередині, у 1731 р. до закристії прибудовано ризницю. Всередині встановлено барокові вівтарі, у східному дворі – кам’яну колону зі скульптурою покровителя Августиновича – св. Христофора (1726 р.), а в південному дворі – дерев’яний вівтар із зображенням Голгофи. Після пожежі 1778 р. відбудовано й розширено палац вірменських архієпископів з наданням йому рис пізнього бароко, у 1799 р. перебудовано будинок капітулу з утворенням критого переходу над аркою, яка поділяє східний двір на дві частини.

У 1877 р. зведено муровані огорожі з порталами брам південного й північного дворів, на території яких встановлено скульптури роботи Т.Дикаса (“Богоматір” – у північному дворі, 1881 р.; “Христос, що несе хрест” – у південному дворі, 1889 р.).

Останні перетворення ансамблю пов’язані з періодом так званих стилістичних реставрацій початку XX ст. Стіни собору було розчищено від пізнішого тиньку, виступи апсид декоровано аркадою на тонких різьблених півколонках та орнаментами, запозиченими мистецтвознавцем, вірменином за походженням, Я.Болоз-Антоневичем з арсеналу давньовірменського зодчества. У 1908 р. за проектом архітектора Ф.Мончинського зведено начорно стилізовану в готично-сасанідському дусі західну частину собору з виходом на вул. Краківську, а над середньою навою замість склепіння влаштовано дерев’яну пишно декоровану стелю. У [19]20-ті роки здійснено реставрацію інтер’єру з розкриттям давніх архітектурних елементів і настінних малювань та одночасним привнесенням в оздоблення нових стилізованих мотивів.

Вірменський собор у Львові є унікальним зразком вірменської архітектури, а сформований навколо нього комплекс споруд 16 – 18 ст. – найкраще збереженим архітектурним осередком вірмен, що здавна оселялися в Україні.

Т.О.Трегубова

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 144 – 145.

Вкладені елементи

Генеральний план
Генеральний план
Східний двір
Східний двір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 388

Модифіковано : 21.11.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.