Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Будинок Ліскевичів (№ 23)

Будинок Ліскевичів (№ 23)

Розмір зображення: 600:800 піксел

Житловий будинок 19 ст. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 48].

Жилий будинок 19 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Житловий будинок Ліскевичів 17 – 19 ст. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

ЖИЛОЙ ДОМ, XVII в. (ул. Армянская, 23). Нынешний вид получил в XIX в. после очередного обновления.

Кирпичный, оштукатуренный, вытянутый в плане, четырехэтажный. Привлекает внимание оформление фасадов в стиле позднего классицизма: второй и третий этажи объединены ионическими пилястрами, между ними на уровне второго этажа размещено изображение Хроноса, отсчитывающего время, а по сторонам – четыре барельефа с бытовыми сценами из народной жизни, символизирующими времена года. Наверху, во всю длину фасада протянулся фриз с изображением знаков Зодиака. Благодаря тематике декора за зданием утвердилось название «дом времен года». Все рельефы исполнены скульптором Г. Красуцким в 1860-х годах. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 3, с. 22].

Є гадка – рельєфи виконані бл.1882 р.

У будівлі № 23 від радянських часів міститься навчальний корпус Інституту прикладного та декоративного мистецтва, тепер Львівської національної академії мистецтв. Фасад будинку має скульптурний декор, через який із 70-х років ХІХ століття називають будинком “Пір року”. Це витвір українського скульптора Гавриїла Красуцького. Тут ми бачимо рельєфи, які алегорично зображають чотири пори року та римського бога Сатурна, з яким пов’язані уявлення про “золотий вік”. Алегорія Весни оздоблена написом латинською мовою: “Не барися і ниву масну хай преорюють дужі воли”, алегорія Літа: “У спеку треба стинати хліби золотії”, Осінь: “Дарує нам барвисті плоди”, й нарешті алегорія Зими стверджує: “У холоди землероби живуть урожаєм і весело бенкетують поміж собою”. Усі цитати взято в давньоримського поета Вергілія.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 26 січня 2007 року, № 12 (82)

Рельєф «Хронос» виконано (1810-і рр.)