Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Пімсти смерть великих лицарів.

В

Володимира Антоновича вул.

Вулицю Бандери з Кульпарківською з’єднує вулиця Антоновича, названа так 1992 року на честь видатного українського історика, етнографа та громадського діяча Володимира Антоновича (1834-1908). Від 1863-го вона називалася Огродницька, від 1871 р. – Садівницька, від 1927-го – Задвужанська, в часи німецької окупації – Людендорфштрассе, від 1946-го – Сталінградська, від 1961 року – Волгоградська, від 1983-го – Сталінградської битви.

У житловому будинку № 14 за польських часів працювала фабрика металевих виробів “Гном” і фабрика іграшок “Металіт”.

Під № 16 за СРСР був дитячий будинок № 5, нині тут Педагогічний коледж Львівського Національного університету.

У житловому будинку № 20 за Польщі була видавнича спілка “Святослав”.

Під № 29 за польських часів працював магазин штучних квітів Баліцької.

У будинку № 31 до війни містилося виробництво геодезичних інструментів Яна Буяка, від часу незалежності тут була фірма “Дельта”, зараз – фірма металовиробів IZOK.

За Польщі в житловому будинку № 37 виробляли килимові доріжки Маяковської, а в будинку № 39 був заклад виробників шкіри Nowosc, нині тут школа.

У будинку № 47 за польських часів містилася профспілка машиністів залізниці, за радянських – Будинок піонерів Львівської залізниці та школа художнього виховання дітей, сьогодні – Центр дитячої творчості “Веселка”.

У будинку № 58 за Польщі був магазин гумових виробів “Гума”.

У п’ятиповерховому житловому будинку № 59 за СРСР був комісійний магазин № 2, нині тут Західноукраїнський автомобільний дім “Мерседес-бенц”.

У будинках № 66 і 68 за польських часів була жіноча гімназія імені Жолкевського, тепер у будинку № 66 міститься спортивний клуб зі стрільби з лука “Олімп”, будинок № 68 – житловий, решта будівель гімназії з боку вулиці Тургенєва розібрали в повоєнні часи.

Під № 70 за Польщі була жіноча ткацько-галантерейна професійна школа й пекарня Шірмера, за часів СРСР – 6-та залізнична середня школа, нині – Дитячо-юнацька технічна школа й юридичний факультет Львівського інституту бізнесу і права.

Двоповерховий житловий будинок № 77 збудовано в середині 1950-х.

У житловому будинку № 83 за радянських часів було дзеркальне ательє “Алмаз”, також від повоєнних часів тут працює перукарня.

У чотириповерховій заводській будівлі кінця 1960-х № 90 міститься науково-дослідний інститут “Еротрон” і салон меблів “Танго”.

У триповерховому житловому будинку 1950-х № 115-а за радянських часів був салон з обслуговування інвалідів війни й магазин госптоварів “Головпостачторгу”, тут досі працює магазин “Юний технік”, також нині тут є крамниця “Продукти” й ремонт взуття.

Триповерхові житлові будинки № 115-б та 115-в збудовано у 1950-х.

У будинку № 117 від часів СРСР міститься Державний будинок дитини № 2 міста Львова.

Під № 140 за радянських часів було професійно-технічне училище заводу “Кінескоп”, зараз тут кафе “Торнадо”.

Забудова вулиці: класицизм, сецесія, конструктивізм, вілли, радянський конструктивізм 1950-1970-х років.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 30 листопада 2007 року, № 218 (288)

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 539

Модифіковано : 17.03.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.