Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Гармата № 2

Гармата № 2

Розмір зображення: 800:587 піксел

Пам’ятка історії

1941-1942 р.

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, Нахімовський р-н, Малахів курган.

Загальний опис:

Пам’ятник являє собою корабельну 130-ти міліметрову гармату типу Б-13, встановлену в архітектурно оформленому гарматному дворику на залізобетонній основі. Розміри дворика: діаметр – 7,3 м, радіус – 3,65 м, глибина – 1,6 м; стінок: ширина – 0,6 м, висота – 1,6 м. Поверхня дворика заасфальтована.

Стінки облицьовані кримбальським вапняком. В одній із стін розташований закритий металевими ґратами отвір (вхід в укриття). На частині стінки висотою 2,3 м, шириною 0,58 м та довжиною 1,45 м вмонтована чавунна плита розміром 54×84 см з написом: “На этом месте в дни героической обороны Севастополя в 1941-1942 гг. действовало 2-е орудие артиллерийской батареи под командованием капитан-лейтенанта Матюхина Алексея Павловича”.

Історична довідка, відомості про дослідження:

У період героїчної оборони Севастополя 1941-1942 рр. на Малаховому кургані була встановлена батарея № 111 (з 2 березня 1942 р.- № 701), якою командував капітан-лейтенант Матюхін О.П. Гармата № 2 батареї калібром 130 мм була знята з ушкодженого есмінця “Совершенный” і в листопаді-грудні 1941 р. встановлена спочатку на дерев’яній, а пізніше на бетонній основі. Командував гарматою старший червонофлотець Микола Іванович Полозков. Гарматний розрахунок складався з 12-15 чоловік. Особливо запеклі бої в районі Малахового кургану зав’язалися наприкінці червня 1942 р. 30 червня фашисти захопили оборонну вежу. До другої гармати відходили усі захисники Малахова кургану. Коли скінчилися снаряди, вони вивели гармату з ладу й залишили курган.

У 1958 р., з метою увічнення пам’яті захисників Севастополя, на Малаховому кургані, на тому місці, де під час оборони розташовувалася гармата № 2 батареї № 701, встановили однотипну гармату, зняту з есмінця “Бойкий”. Одночасно було відновлено гарматний дворик та встановлено меморіальну дошку.

Пам’ятник встановлений з ініціативи військової частини.

Автор невідомий.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно рішення виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 856 від 20.12.1975 р.

Охоронний № : 114.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 194 від 25 березня 1975 р. встановлено границі охоронної зони Малахового кургану: площа біля входу на Малахів курган – вул. Островського (включаючи площу Жерве) до злиття з охоронною зоною пам’ятника Істоміну – вул. Істоміна-вул. Героїв Севастополя.

Основна бібліографія, архівні дані:

Архів Міністерства оборон.- Подольськ.- Фонд. 288.

Архів Воєнно-морського Флоту. Гатчина.- Фонд.10.

Фонди Музею героїчної оборони і визволення Севастополя. Севастополь.

Гармаш П. Город-герой Севастополь.- Симферополь, 1967.

Ткаченко Д. Овеянный славой.- Крымиздат, 1963.

Ілюстративні матеріали:

Пам’ятник воїнам батареї О.П. Матюхіна. Гармата № 2. Схематичний план.

Пам’ятник воїнам батареї О.П. Матюхіна. Гармата № 2. Загальний вигляд.

Пам’ятник воїнам батареї О.П. Матюхіна. Гармата № 2. Фрагмент. Меморіальна дошка.