Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Замарстинівська вул.

Одна з магістральних вулиць Львова Замарстинівська з’єднує початок вулиці Богдана Хмельницького з межею міста в напрямі Брюховичів. Одержала цю назву 1871 року на честь того, що в цій місцевості в XV столітті був фільварок німця Зоммерштайна Зоммерштайнгоф.

Назва з віками спольщилася, перетворившись на Замарстинів. У другій половині XVII століття вулиця називалася Муровані Мости. Частина вулиці від Хмельницького до Дашкевича до 1931 року мала назву Львівська. Наприкінці 1945-го її назвали Київською, але ця назва не прижилася, тож від 1946-го до 1990 року вона мала назву Калініна, на честь російського комуністичного діяча першої половини ХХ століття Міхаіла Калініна.

У житловому будинку № 1 за польських часів містилося ательє дамських капелюхів Папєра, перукарня Фіша та годинникарська майстерня Кранца, зараз тут магазин “Соки-консерви” та піцерія “ОМО”.

У житловій будівлі № 2 від часів СРСР міститься ремонт взуття.

У житловому будинку № 3 був магазин “Овочі”.

У житловому будинку № 5 до 1939 року містилася фабрика і склад паперових виробів Кріґера та годинникарська майстерня Самуеля Каца.

Адресу № 25 мав продаж велосипедів Ляндберґа, за радянських часів, у 1950-х роках, тут був рибокоптильний цех, зараз тут розташовано кафе “Гриль”.

Адресу № 35 за польських часів мала фабрика газводи Пордоса.

У будівлі № 45 за польських часів містилася пекарня Вольтера, зараз тут фірма “Менеджер”, фірма поліграфічних послуг “Маркос”, а також гуртова та роздрібна торгівля й обслуговування швейних машин.

У житловому будинку № 49 за Польщі була перукарня Фінка, зараз тут крамниця та Державна станція захисту рослин.

У будівлі № 51 за польських часів було виробництво круп Друкера, нині її переобладнують.

У житловому будинку № 52 за радянських часів у 1950-60 роках містилася перукарня.

Адресу № 53 у 1950-х роках мав меблево-паркетний комбінат, у 1960-1980 рр. – цех м’яких меблів меблевої фірми “Карпати”. Зараз тут міститься ТзОВ “Фоба-Україна” з виробництва деревообробного інструменту та редакція “Львівської газети”.

У житловому будинку № 54 розташована аптека, яка в польські часи належала Квартнеру.

В одноповерховій будівлі промислового призначення № 56 за польських часів була кондитерська Крамарчука.

У житловому будинку № 58 до війни містилася картонна фабрика Герцоґа, зараз тут магазин “Продукти” і гральні автомати.

Адресу № 62 за польських часів мала пекарня Йодловського, тепер тут бар “М’ясо на всі смаки”.

У житловому будинку № 71 за радянських часів був відділ саночистки.

Навпроти будинку № 71-а – працююча водяна колонка.

У двоповерховій будівлі № 76 за радянських часів містилася лижна експериментальна фабрика виробничого об’єднання “Укрпромдинамо”, зараз тут інвестиційна компанія “Динамо-Інвест”, компанія з виробництва вікон і дверей “Грифон” і центр сервісу та ремонту електроінструментів.

У житловому будинку № 82 за радянських часів містився магазин “Продукти”, зараз тут крамниця “Автозапчастини”.

Адресу № 83 за часів СРСР у 1950-ті роки мав 8-й районний відділ міліції і меблева артіль “В єдності сила”, від 1960-х років міститься поліклінічне відділення Львівського шкірно-венерологічного диспансера.

У житловому будинку № 84 від радянських часів працює дільничний пункт міліції.

Адресу № 85 за часів СРСР мав ресторан “Червона рута” та приймальний пункт хімчистки, зараз на цьому місці – Львівський державний проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України “Львівтранспроект”.

Адресу № 104 у 1950-х роках мала майстерня ремонту взуття, нині цієї адреси не існує.

У будинку № 112 за польських часів містилася чоловіча та жіноча гімназії імені Словацького, у 1980-х роках тут був Палац піонерів Шевченківського району, зараз це приміщення переобладнують.

У житловому будинку № 113 за радянських часів, у 1950-х роках, розташовувалося ательє індпошиву одягу.

У житловому будинку № 117 у 1950-1960 рр. була перукарня, тепер тут магазин побутової техніки та цифрове фото.

У житловому будинку № 120 за часів СРСР містилася ощадкаса, зараз – аптека. В одноповерховій будівлі № 123 за радянських часів був магазин “Продукти”, нині її переобладнують.

У будівлі № 127 у 1950-х роках містилася 2-га міська пожежна команда, від часів СРСР працює Львівська фабрика швейних спортивних виробів і кафе “Прикарпатський затишок”. У приміщенні № 128 від радянських часів – трамвайно-диспетчерський пункт, від часів незалежності – “Автокосметика”.

У будівлі № 130 за часів СРСР містився кінотеатр імені Шевченка, який відкрили в липні 1949 року.

Адресу № 132 у 1950-х роках мали українська середня школа № 78 і неповна російська середня школа № 48, зараз на цьому місці в одноповерховій будівлі міститься магазин “Автопілот” і міні-бар.

У одноповерховій будівлі 1970-х років № 162 від радянських часів міститься магазин “Продукти”, останніми роками тут також обладнали гриль-бар “Стетт”.

Адресу № 167 від часів незалежності має екологічний коледж.

У двоповерховій нежитловій будівлі № 168 від 1950-х містився Сільськогосподарський технікум плодоовочівництва.

Адресу № 170 від радянських часів має Львівський інструментальний завод, тут також міститься магазин “Промінструмент”.

У будівлі № 219 від часів СРСР діє музична школа № 3, до 1980-х тут був також будинок культури Шевченківського району.

Адресу № 233 має православна каплиця Покрови Пресвятої Богородиці при лікарні УМВСУ.

Між вулицею Замарстинівською, проспектом Чорновола, Торфяною та Райніса простягається великий пустир, який у радянські часи та перші роки незалежності називали парком 700-річчя Львова.

Забудова вулиці – класицизм, сецесія, польський конструктивізм 1930-х і радянський 1960-1970 років.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 15 травня 2008 року, № 67 (375)