Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Богдана Хмельницького вул.

Богдана Хмельницького вул.

Розмір зображення: 600:800 піксел

Перейменування:

до 1944 р. вживалась назва вул.Жовківська дорога (для частини вул.Б.Хмельницmкого від вокзалу Підзамче);

з 1944 р. вживається назва вул.Б.Хмельницького.

Площу Ярослава Осмомисла з північною межею міста з’єднує вулиця Богдана Хмельницького, названа так 1944 року на честь видатного українського політичного діяча та гетьмана (1595-1657).

Від XIII століття вона мала назву Волинська дорога, бо прямувала на Волинь, від кінця XVIII ст. називалася Жовківською, адже вела до міста Жовкви.

У будинку № 1 за Польщі був розміщений магазин канцелярського приладдя Істнера, кондитерська Брюкнера та перукарня Фіша, зараз там магазин взуття й аптека “Знахар”. У другому за номером домі в ті часи містилася взуттєва крамниця Бухіндера, тепер до нього гостинно запрошує завітати піцерія “Українські страви”.

У будинку № 3 за польських часів діяли молочарня Фіша та кондитерська Геллера, за радянських – обласний клуб службового собаківництва ДОСААФ і кооперативний магазин “М’ясо-ковбаси”, тепер там крамниця будівельних матеріалів “Словенська фарба” та кав’ярня.

У житловому будинку № 4 за польських часів торгувала ліками та виготовляла їх аптека Ашкеназі.

Тоді ж у 5-му домі вулиці Хмельницького продавав шкіру Вінтер, працювали фотоательє Гірша та кінотеатр “Люна”, у 1950 роках – фотосалон тресту “Укрфото”, у 1970-1990 рр. – комісійний магазин, тепер там розмістився “Укргазбанк”.

У житловому будинку № 6 за Польщі виготовляла зупові консерви фабрика Блюменфельда.

У будівлі з № 10 від часів незалежності пропонують коминярські послуги. На розі із площею Старий Ринок 2007 року звели велике чотириповерхове офісне приміщення.

Дім № 11 до війни містив у своєму просторі кінотеатр “Адрія”, магазин меду Фельдмана та перукарню Фукса, за радянських часів – кінотеатр ім. Богдана Хмельницького та продуктовий магазин, зараз там – крамниця “Керамічна плитка”, а приміщення кінотеатру не використовують.

У будинку № 15 у 1950-х роках містилася артіль “Металіст”, тепер – магазин канцтоварів. У 16-му будинку за польських часів торгував канцприладдям Друкер, тепер там “Ваша Аптека”.

На вулиці Б. Хмельницького, 17, за польських часів мав пекарню Яновський, там само торгувала кавою “Вісла”, пригощала солодощами цукерня Губера, працювали перукарня Фукса, букіністична книгарня Фоґеля та магазин посуду Льова. Перукарня працювала до 1950-1960 років, нині там розташувалися “Продукти”, дрібногуртовий магазин і магазин аудіо- та відео- “Техніки з Європи”.

У будинку № 18 за Польщі був магазин спиртних напоїв Люблінера, у 1950-1960 рр. – крамниця меблів і госптоварів, зараз – магазин продуктів “Еколан”.

У 19-му будинку за польських часів було фотоательє Гіршпрунґа, за радянських у ньому розташувався прокатний пункт, тепер там надає послуги перукарня “Гербера”.

У будинку № 22, що на тій самій вулиці, за Польщі містилися молочарня Фраймана, бляхарська майстерня Ціммермана та фабрика парасоль, нині цієї адреси немає.

Дім із № 25 за польських часів містив пекарню Шнауцера, але його розібрали після Другої світової війни.

У 28-му за Польщі працював палітурний цех Подоляка, зараз це житловий будинок.

Адресу вул. Б. Хмельницького, 28-а, має церква Святого Миколая, яка не припиняла своєї діяльності впродовж радянського режиму, від грудня 1989 року це храм УАПЦ.

До будинку № 29 у 1950-1960 рр. львів’ян і гостей міста запрошувала “Чайна”, згодом – їдальня № 19, а віднедавна – кафе “Під Замком”.

У житловому будинку № 32 за Польщі було ательє дамських капелюшків Штраусснера. 34-й нині стоїть порожнім.

У житловому будинку № 35 у 1950-х роках ремонтували взуття.

Дім із номером 40 вміщав за польських часів перукарню, зараз цієї адреси не існує.

Лазня Кальсмана за Польщі надавала послуги в житловому будинку № 45, була там і кондитерська Наделя.

У 48-му будинку за часів СРСР була ощадкаса, зараз – крамниця.

Двоповерховий офісний будинок із № 50 збудували у 1970-х роках, нині там містяться Ліцей побутового обслуговування, аптека, перукарня та магазин “Автозапчастини”.

У житловій будівлі № 59 за Польщі “квартирував” готель “Сандомирський” Райнфольда, а в 1950-х роках там ремонтували взуття.

У житловому будинку № 61 за польських часів була аптека Зажицького та фабрика паперових виробів “Глобус”.

У будинку № 62 до 1939 троку містилася українська початкова школа імені Короля Данила.

У 63-му за радянських часів працювала картонажна фабрика, зараз тут акціонерне товариство “Альтара”. Під залізничною колією на перетині вулиць Богдана Хмельницького і Татарської наприкінці 1970-х проклали підземний перехід, раніше там був залізничний переїзд.

Адресу Б. Хмельницького, 68, за Польщі мала фабрика мила Пордеса, зараз цієї адреси немає.

У будинку № 70 тоді ж працювала молочарня Олєнбарґа, цієї будівлі вже немає, на її місці заклали дитячий майданчик.

Дім № 72 від радянських часів “обжили” “Продукти” та магазин “Овочі-фрукти”.

У 73-му за часів СРСР були овочевий магазин і “Продукти”, тепер там продуктові крамниці.

У будинку № 74 в 1950-х роках містилася майстерня з індивідуального пошиття одягу, у 1970-1990 рр. – майстерня з пошиття портьєр, а також з ремонту побутової техніки та їдальня “Підзамче”, тепер там є ремонт м’яких меблів і “Автозапчастини”.

Дім 75-й “окупувала” перукарня, яка працює там від 1950-х років. Тоді там діяв і салон артілі “Фотохудожник”, зараз розмістилося кафе “У тещі”.

Адресу Б. Хмельницького, 77, має храм Параскевії П’ятниці, який від початку 1990-х належить до УАПЦ. Ця церква діяла і за часів СРСР.

У будинку № 78 за Польщі була пекарня Войталевича, та цього будинку вже нема.

У житловому приміщенні з номером 82 за польських часів був ткацький цех “Ткач”, зараз там фітомагазин “Зелена планета” та районне відділення страхової компанії “Оранта”.

83-й дім на вулиці Б. Хмельницького до війни прихистив у своїх кімнатах магазин спиртних напоїв Шнайдера, зараз там “проживають” кафе “Зустріч”, більярд, гральні автомати і крамниця “Продукти”.

У будинку № 88 за Польщі містився паровий млин “Аксельбрад і син”, там також гуртом продавали борошно, від 1950-х це був Млинкомбінат № 1, зараз – комбінат “Хлібопродукт”.

Адресу Б. Хмельницького, 94, за польських часів мала ливарня Словіка, у 1950-х це був ливарний завод трамвайно-тролейбусного тресту, тепер те приміщення заселяють люди.

У домі № 95 у 1950-х роках шили на замовлення взуття, тепер там магазин “Курка-чеботурка”.

У житловому будинку № 96 за польських часів містилася пекарня Фінстера.

У 97-му – готель “Литовський” Шарґеля.

Адресу вул. Б. Хмельницького, 101, має виробничо-монтажне підприємство “Львівметаліст”.

У чотириповерховій промисловій будівлі кінця 1960-х із № 102 за радянських часів були Будинок побуту, перукарня та прокатний пункт, зараз там шиють вироби з хутра та трикотажу, є перукарня та редакція журналу “Український пасічник”.

У житловому будинку № 105 за Польщі діяла кондитерська Берґера.

Адресу № 106 має завод “Алмазінструмент”, колишня горілчана фірма Бачевського, у 1950-х там само працював склозавод № 1.

У будинку № 107 до війни містилася перукарня Камермана, зараз його немає.

У домі з номером 109 за радянських часів було ательє мод 2-го розряду, тепер тут шиє формений одяг ательє “Уніформа”.

Адресу Б. Хмельницького, 110, за Польщі мала фабрика харчових жирів “Менор”, тепер цієї адреси не існує.

У будинку № 113 за радянських часів можна було знайти опорний пункт правопорядку, а нині – кафе “Чебуреки”.

У домі 114-му у 1950 рр. львів’яни мали клуб шкірзаводу № 3 і 9-й районний відділ міліції, у 114-а в 1970-1980 рр. – будинок культури працівників легкої промисловості і меблевий магазин.

Від 1940 року у 116-му будинку функціонував лікеро-горілчаний завод № 3, у 1950-х – завод “Укрзахголовспирту”, тепер це житлове приміщення.

Адресу Б. Хмельницького, 122, від часів СРСР має ринок “Підзамче”.

Будинок № 124 від 1940 року “окупував” лікеро-горілчаний завод № 5.

У 127-му в 1950-х роках надавали перукарські послуги, у 1970-1980 рр. там була майстерня “Союзторгреклами”, нині – кафе “Скеля”.

У будинку № 129 за польських часів продавали оцтову есенцію “Польоцет”, зараз там мешкають люди.

У триповерховій будівлі з № 132 від 1950-х міститься середня школа № 7 з українською мовою викладання (у 50-х роках там була ще й вечірня школа № 7).

У будинку № 133 за польських часів містилася перукарня Реллеса, сьогодні там “живуть” палітурний цех і магазин оргтехніки “Форум”.

У будівлі № 136 за Польщі виготовляла взуття львівська фабрика взуття Gafota, цієї адреси вже немає.

У житловому будинку № 139 тоді ж містилася перукарня Філіпа.

У 140-му від радянських часів – “Продукти” та кафе-бар.

У 141-му будинку за СРСР діяв продуктовий магазин “Російський чай”, тепер – крамниця “Соломія”.

Адресу Б. Хмельницького, 145, у 1940-х мав заїжджий двір для колгоспників.

147-й будинок уміщав до війни фабрику машин і ливарню “Феррум”, тепер там живуть люди та розташувався магазин “Промтовари”.

У будинку № 161 від 1950-х діє перукарня, у радянські часи там розташовувався магазин “Продторг”, тепер – “Товари для дому”.

У 163-му за Польщі була фабрика мила та мазей Мермільштейна, а також молочарня Ноймана, у 1950-х роках – бляхарська майстерня артілі “Побутобслуговування”, за часів СРСР – книгарня та крамниця взуття, а від часів СРСР – Ощадбанк, а також “Продукти” та магазин побутової хімії.

У будинку № 165 тоді ж був овочевий магазин, тепер – крамниця “Сувеніри” та магазин, в якому продають ковдри та тканини.

У будинку № 169 за Польщі виготовляли крупи, від часів СРСР там містяться “Продукти”.

У 171-му за радянського періоду був бар “Підзамче”, тепер – продуктовий магазин і “М’ясопродукти”.

Адресу Б. Хмельницького, 172, у 1950-х роках мав маслозавод № 1.

У будинку № 173 за польських часів містилася фабрика консервів Рукера, за радянських працював продуктовий магазин, а зараз – аптека.

У домі № 175 від епохи СРСР міститься бібліотека для дітей.

На вулиці Б. Хмельницького, 176, у лютому 2008-го відкрили перший у Західній Україні спеціалізований виставковий центр Lemberg.

У будинку № 177 за часів СРСР був опорний пункт правопорядку, а зараз – дільничний пункт міліції і магазин автозапчастин.

У 188-му домі від 1946 року працює бавовнопрядильна фабрика, тепер частину своєї площі вона орендує іншим підприємствам, там також міститься радіоринок.

У будинку № 191 від 1950-х працює перукарня.

Адресу Б. Хмельницького, 193, у 1950-60 рр. мала 4-та міська пожежна команда, зараз там Личаківський районний відділ Міністерства з надзвичайних ситуацій.

У будинку № 195 за радянських часів годувала львів’ян їдальня, нині в цьому приміщенні аптека.

За адресою Б. Хмельницького, 225, від 1980-х міститься Автостанція № 2, яку сюди перенесли з площі біля станції Підзамче.

Найдовший у місті дев’ятиповерховий будинок кінця 1970-х років з одинадцятьма під’їздами із № № 267/269 отримав у народі назву “Два села вкупі, або Велика китайська стіна”.

Забудова вулиці – це класицизм, сецесія, конструктивізм, промислова забудова XIX-XX століть, від перетину з вулицею Липинського та до межі міста вулиця Богдана Хмельницького має п’ятиповерхову житлову забудову 1980-х років і дев’ятиповерхову кінця 1970 – початку 1980 рр. На кільці зберігся анклав одно- та двоповерхової садибної забудови.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 22 травня 2008 року, № 71 (379)