Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Золота вул.

Вул.Єрошенка з вул.Клепарівською з’єднує вулиця Золота, названа так 1913 року. Від 1938-го частина вулиці називалася Абрагамчиків на честь польських діячів вірменського походження актора і драматурга Адольфа Абрагамовича (1849-1899) та його брата австрійського політика Давида Абрагамовича (1839-1926 рр.), у 1975-1991 рр. – Мінська.

До 1939-го під № 1 був каменярсько-різбярський заклад Кожевича, від часів СРСР на цьому місці в чотириповерховій будівлі 1950-х міститься середня школа № 44 ім. Т. Шевченка з одноповерховими господарськими прибудовами 1950-х років.

Під № 2 за Польщі був притулок для бідних фундації брата Альберта, останніми роками це приміщення належить підприємству “Львівметалопласт”, тепер тут проводять ґрунтовну реконструкцію.

У будинку № 4 за польських часів містився Міський притулок для дітей-сиріт, зараз тут гуртожиток Львівського інституту економіки і туризму.

У чотириповерховій будівлі 1950-х років № 6 розташоване Галицьке відділення Міжрегіональної академії управління персоналом та гуртожиток Львівського кооперативного коледжу економіки і права.

Триповерховий житловий будинок № 22 збудовано у 1950-х роках.

У дев’ятиповерховому житловому будинку кінця 1960-х № 25 від часів СРСР працює магазин “Продукти”, тут також містяться банк “Форум” і кафе-бар.

У чотириповерховому будинку 1960-х № 26 від часів СРСР працює овочевий магазин і крамниця “Продукти”.

У чотириповерховому будинку 1960-х років № 30 від радянських часів розташовані магазини “Продукти” і “Сантехніка”. Тут також за часів СРСР була база “Укрторгбудматеріали”.

У п’ятиповерховому житловому будинку № 40 від часів СРСР міститься філія бібліотеки Шевченківського району.

Між будівлями № 40 та 40-а за Польщі був стадіон єврейського спортивного клубу “Гасмонеа” (від часів СРСР – стадіон “Торпедо”), де від 1980-х здійснюють несанкціоновану торгівлю радіо- та електротехнічними товарами.

За стадіоном розміщене військове стрільбище, на території якого ще до 1950-х стояв ампірний палацик Кортума, який розібрали за наказом радянської влади. Невеличкий парк на початку вулиці до 1939-го мав назву Висневського, в повоєнні часи його назвали Партизанів.

Забудова вулиці: конструктивізм 1930-х, двоповерхова барачна забудова 1950-х, чотири-, п’ятиповерхова житлова забудова кінця 1950-х – початку 1960-х, п’ятиповерхова житлова забудова 1970-х років.

Від вул.Золотої на схід відгалужується тупикова вулиця Сосенка, названа так 1991 року на честь українського художника Модеста Сосенка (1875-1920). Від 1938-го вона мала назву Абрагамчиків, від 1950-го – Проскурівська, від 1963-го – Вершигори на честь радянського партизана часів Другої світової війни. Забудова вулиці: польський конструктивізм 1930-х, чотириповерховий конструктивізм 1960-х, п’ятиповерховий 1980-х, нові житлові забудови 2000-х років.

Вулиця Яцкова (власне – провулок довжиною в один квартал) з’єднує вулиці Шевченка і Золоту, названа так 1991 року на честь українського письменника-новеліста Михайла Яцкова (1873-1961 рр.). До 1930-х вона називалася Золота бічна, від 1933-го – Стокова, за часів німецької окупації – Тарнавськийгассе на честь генерала й головного командира Української Галицької Армії Мирона Тарнавського (1869-1938 рр.), в 1964-1991 рр.- Єгорова на честь радянського космонавта.

Забудова вулиці: польський конструктивізм 1930-х, двоповерхова барачна забудова 1950-х, п’яти-, дев’ятиповерховий радянський конструктивізм 1960-х років.

Паралельно до вул.Яцкова розміщена невелика тупикова вулиця Скляна, названа так у повоєнний період, бо пролягає неподалік мехсклозаводу. У п’ятиповерховому житловому будинку 1960-х років за часів СРСР був магазин трикотажу, галантереї, парфумерії та іграшок. Забудова вулиці: польський конструктивізм 1930-х і радянський 1960-х.

Перпендикулярно до вул.Турянського йде вулиця Гуні, названа так 1950 року на честь одного з керівників козацького повстання проти Польщі у XVII столітті Дмитра Гуні. Забудова вулиці: конструктивізм 1930-х, нові житлові забудови 2000-х років.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 7 березня 2008 року, № 33 (341)

Вулицю Золоту з вул.Шевченка сполучає вулиця Турянського, названа так 1992 року на честь українського письменника й літературного критика Осипа Турянського (1880-1933). Від 1916-го вона називалася Гольдмана, в часи німецької окупації – Коновалецьштрассе на честь діяча українського національного руху Євгена Коновальця (1891-1938), у 1946-1992 рр. – Папанінців на честь радянських дослідників Арктики. Забудова вулиці: польський конструктивізм 1930-х, двоповерхова барачна житлова забудова 1950-х, п’ятиповерховий житловий конструктивізм 1960-х років.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 22 лютого 2008 року, № 25 (333)