2007 р. Варварське знищення історичної брами до нижньої території Києво-Печерської лаври
10 жовтня 2007 року. – м. Київ
В ніч з 7 на 8 жовтня 2007 року співробітниками Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника зафіксовано факт знесення пам’ятки архітектури – Брами та огорожі на в’їзді до Нижньої Лаври (корпус 71в), охоронний номер 4/87.
Роботи виконані без надання Заповіднику відповідної документації, узгодженої згідно вимог чинного пам’яткоохоронного законодавства.
Акт
про знесення пам’ятки архітектури – брами та огорожі на в’їзді до Нижньої Лаври (корпус 71в), охоронний № 4/87 (за генпланом корпус 71в)
м. Київ, 08 жовтня 2007 року
Ми, що нижче підписалися, головний архітектор Заповідника Кулик Т.І., завідувач сектором науково-дослідного відділу охорони і вивчення пам’яток архітектури та історичного середовища Загрива Н.А., провідний науковий співробітник відділу Римар А.П. цього дня виконали огляд території Нижньої Лаври і встановили наступне.
В ніч з 07 на 08 жовтня 2007 знесено пам’ятку архітектури – Браму та огорожу на в’їзді до Нижньої Лаври (корпус 71в).
Стару київську цеглу, металеве покриття та деталі воріт з кованого заліза в перемішаному вигляді звалено на території Оленівського подвір’я Гостиного двору поруч з корпусом 71.
Роботи виконано без відповідної проектно-кошторисної документації, розробленої і затвердженої згідно вимог чинного законодавства, без відома дирекції Заповідника.
Балансова вартість пам’ятки, згідно даних бухгалтерського обліку та наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 22.10.1998 р. № 95 складає 5 898 грн; оціночна вартість в цінах станом на 01.06.1997 р. становить 298 117 грн.
Підписи: Кулик Т.І., Загрива Н.А. Римар А.П.
Історична довідка
Брама та огорожа на в’їзді до території Нижньої Лаври (корпус 71в), пам’ятка архітектури згідно розпорядження виконавчого комітету Київської міської Ради від 28.12.94 # 20-р охоронний # 4/87 (за генпланом корпус 71в).
Цегляну арку воріт на в’їзді до Нижньої Лаври зведено разом з двоповерховим будинком для наглядача Гостиного подвір’я у 1850-52 роках за проектом арх. П.І.Спарро. Мурована огорожа на в’їзді до Нижньої Лаври знаходиться на перепаді рельєфу між корпусами 111 (сучасний НДІ інфекційних захворювань) та корпусом 71-а (Сторожка при вході до Гостиного двору).
Арку воріт поблизу інфекційної лікарні, декоровано профільованими тягами у вигляді полок-лопаток на ширину половини цегли, нішами з арочними та прямокутними перемичками, лопатками з розкріповкою карнизів, декоративним візерунком, що імітує накладне різьблення. Огорожа завершується карнизом з лекальної цегли.
Ковані ворота напівкруглої форми та хвіртка виконані з металевого профілю наскрізного малюнку. Загальний стан пам’ятки та елементів конструкцій задовільний.
* * * * *
«В цей понеділок я йшов на роботу. Ну, і як всі наші співробітники, був дуже здивований тим, що не побачив в’їзну браму на нижню територію. Вона повністю була знесена і уламки, тобто цегла і металева якась конструкція, арматура лежить поруч в сусідньому подвір’ї.
А натомість на шлагбаумі висить табличка, на якій було написано, що в’їжджати на нашу територію треба через паркову алею, оскільки західна брама знаходиться на реставрації», – так прокоментував події завідуючий відділу історії Києво-Печерської Лаври Роман Качан, передає УНІАН.
* * * * *
Від інтеренет-сайту “Відлуння віків”
За попередніми даними, ініціатором цього акту вандалізму став діючий на території Нижньої Лаври монастир Української православної церкви Московського патріархату. Одним з аргументів був малий проїздний отвір брами, що не пропускав великі автомашини з необхідними для обителі вантажами.
Нагадуємо, що листом від 13 серпня 2007 року міністр культури і туризму України Юрій Богуцький дав згоду на передачу УПЦ МП унікальної пам’ятки давньоруської доби – храму Спаса на Берестові, що досі входив до архітектурного комплексу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (
Вчергове постає питання: наскільки виправдана подібна щедрість наших чиновників під час вирішення долі об’єктів національної культурної спадщини?
Адже виходить так, що віднині реставрацією і збереженням Церкви Преображення (Спаса на Берестові) (охоронний № 2, корпус № 84) займатиметься структура, безпосередньо причетна до знищення іншої лаврської пам’ятки – брами середини 19-го століття. Відповідно, чи сумісна в принципі лінія діючого Мінкульту з фаховою державною політикою в галузі культури?