2009 р. «Ремонти» Вірменської дзвіниці

Аліна Небельмес

Дата: 18.06.2009

Уже кілька років реставрують ансамбль Вірменської церкви. Реставрація триватиме ще декілька років. Найбільше з реставрацією «не пощастило» дзвіниці Вірменської церкви. Без ансамблю Вірменської церкви важко уявити Львів, вірменський квартал, саму вулицю Вірменську, на яку виходить фасад пам’ятки історії та архітектури.

За Вікіпедією, Вірменську церкву збудовано у другій половині XIV сторіччя. Протягом століть вона була громадським і релігійним центром вірменської общини у Львові. Навколо церкви ствоорився один із найцікавіших ансамблів, до якого ввійшли дзвіниця (1571 р.), палац архієпископа (XVIII ст.), вірменський банк (XVII ст.), монастир бенедиктинок (1682 р.), пам’ятна колона з постаттю св. Христофора та дерев’яний вівтар з композицією “Голгофа” (XIV-XVIII ст.), огорожі з брамами (XVII-XIX ст.).

Час – не найкращий косметолог, для будівель теж: за словами фахівців, у важкому стані зараз перебуває вівтар «Голгофа» (до його реставрації планують підійти 2010 року) та дзвіниця. Із 2006 року розпочалися ремонтно-реставраційні роботи дзвіниці, мало не щороку інша фірма-підрядник докладала зусиль, аби ми бачили те, що бачили. Розпорядником коштів, а фінансування два роки йшло з міського та з державного бюджетів, було УКБ міста.

ПП «Ренесанс-стиль» – перша фірма, яка взялася виконувати роботи на дзвіниці. Власне працівники цієї фірми почали оббивати з дзвіниці штукатурку. Мова йшла про те, що останні будівельно-реставраційні роботи на дзвіниці зроблено ще в 1970-х роках, коли вважалося, що найкращим матеріалом для закріплення стіни і для довшого її служіння є цемент. Насправді, як запевнюють фахівці, саме цемент призвів до знищення каменю дзвіниці.

За словами начальника управління охорони історичного середовища Лілії Онищенко, на реставрацію дзвіниці було погоджено вся документацію, зокрема проектну. «Ренесанс-стиль» мали замінити дах, реставрувати хрест, встановити його на місце, зробити фасад дзвіниці. «Проектну документацію робили по візуальному обстеженні. Тоді не було риштування. Коли фірма встановила риштування, то довелося трошки коригувати: раніше вважали, що штукатурка в доброму стані, однак залізли на риштування і побачили, що в багатьох місцях – у поганому стані стіна.

Вирішили з реставраторами, що штукатурку не вдасться зберегти. Працівники почали її знімати. Минув час, у холодну пору року роботи виконувати не можна, фірма очищений від цементу камінь законсервувала», – зазначила ZAXID.NET чиновниця.

«Ми не знаємо, чи потрібно було оббивати штукатурку. Проект виконувала архітектор інституту “Укрзахідпроектреставрація” Анна Новаківська. Не знаємо, чи передбачено цим проектом оббивання штукатурки. Є історична штукатурка, треба було провести її аналіз, і де штукатурка випала, заштукатурити. Але тепер потрібно вирішувати питання, що робити, коли стіни оббиті і вбиратимуть вологу, а штукатурку за температури, нижчої від 10 градусів, не можна накладати.

Прикро, що фахівці, ухвалюючи рішення про оббивання штукатурки, навіть не провели її попереднього дослідження. Тому ми навіть не знаємо, що втратили. Це могла бути автентична штукатурка XVI століття», – зауважив ZAXID.NET президент Благодійного фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини Львова”, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк.

Вірменська громада мала претензії до працівників «Ренесанс-стилю», зокрема, й те, що відреставрований хрест, працівники поставили паралельно до вулиці, на південь, а всі хрести стоять на схід-захід. «Але цей хрест так стояв історично», – запевнила Лілія Онищенко.

«Ми залишилися незадоволені цими роботами, фірма не доробила багато речей. Вони нам постійно обіцяли, що ліквідують недоліки», – зазначив представник вірменської громади у Львові, депутат Львівської міської ради Вардкес Арзуманян.

ТзОВ «Верховина»: реставрація як «творчість»

У червні минулого року Львівська міська рада провела тендер на виконання ремонтно-реставраційних робіт Вірменського собору. Переможцем стала будівельна компанія “Верховина”, яка виборола право на реставрацію в іншої львівської фірми “Архбудальянс”. Своїх суперників представники “Верховини” обійшли, запропонувавши нижчу ціну: замість виставлених на торги 2 млн 300 тисяч гривень, компанія обіцяла виконати роботи за 2 млн 291 тисячу гривень.

Це, за словами заступника начальника управління капітального будівництва міськради Ігоря Фалюти, стало вирішальним у виборі виконавця робіт.

Ця фірма мала б завершити роботи з дзвіницею, реставрувати огорожу та дві брами, накрити дах. Так було зазначено у проектній документації.

«Брами потрібно було повністю розчистити і покрити новою фарбою. Зробити замки, частини, котрі поржавілі – доробити. Що вони зробили? Вони, без розчистки, пофарбували браму. Було втрачено шість верхівок брами, натомість у виконаних роботах вони вказали іншу цифру – понад 20. Також вказали, що 25% металу вони замінили. Цього не було передбачено в кошторисі.

Як і не було передбачено встановлення ліхтаря, який туди зовсім не пасує, і там ніколи не було ліхтарів. Не було передбачено підсвітки Матері Божої – це їхня творчість. Тобто вони виконували роботи, які хотіли. Подивіться, як вони накрили дах: ринви всі після зими покрутилися, зубчиками вирізали частини дахів…», – розповідає Лілія Онищенко.

А також розрили біля огорожі територію. «Працівники нам говорили, що треба укріпляти стіну. Можливо. Та для цього треба було скликати проектну раду. Повідомити, що є така ситуація. Натомість ми їх зловили, коли вони прокопали рів. Також вони так розчистили огорожу, що повибирали кавалки кам’яної кладки», – обурюється чиновниця.

За її словами, управління охорони історичного середовища, склали дефектний акт: компанія неналежно виконала роботи, передбачені проектною документацією, виконавши роботи, які не зазначені в проекті. Окрім того, на «Верховину» відкрито кримінальне провадження: вони для отримання ліцензії на проведення реставраційних робіт подали неправдиві дані.

«Покарати фірму за те, що вона не виконує умовв тендеру, може лише УКБ міста», – запевняє Андрій Салюк. На жаль, дійсність така, що у цих словах можна і сумніватися, УКБ міста підписало (за словами Л. Онищенко) акт виконаних робіт підприємством «Верховина» у дворику Вірменської церкви, а також на дзвіниці. Звісно, що ніхто не буде покараний. Хіба ті, хто відчувають, як по шматку знищується пам’ятка.

Хто закінчить частину робіт, які розпочав попередній підрядник? І за чий кошт? «Сьогодні відповіді на це запитання не може дати ані прокуратура, ані міська влада», – зазначив В. Арзуманян.

«У Львові зосереджено тисячі пам’яток архітектури, а їхню долю вирішують без участі професіоналів. Оскільки УКБ є розпорядником коштів і проводить тендери майже на всі ремонтно-реставраційні роботи в місті, саме його фахівці визначають, яка фірма переможе. Водночас, як свідчить досвід, при розгляді поданих пропозицій реставраційному досвіду фірм приділяють чи не найменше уваги. Процедура тендерів дуже погано прописана: виграє фірма, яка запропонує найменшу ціну. У світі як робиться: є пропозиції, відразу відкидають найвищу і найнижчу ціну. А далі – дивляться, яка фірма що пропонує і який має досвід», – зазначив ZAXID.NET Андрій Салюк.

За словами голови Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, тендер завше виграють фірми, які запропонують нижчу ціну. «Ви думаєте, тільки в тендерах реставрації є таке? Ні. Нещодавно мені розповіли, як у тендері на харчування дітей у школі виграла фірма, яка запропонувала харчувати учнів за меншу суму, ніж інші фірми, економлячи на дешевій ковбасі! Ви собі таке уявляєте?!», – продовжив А. Салюк.

На жаль, саме так роблять все. У тендерах на ремонти доріг, на реставрацію, на харчування виграють ті фірми, які пропонують меншу ціну, тому нічого дивуватися, що дороги у нас – до першого дощу, у школах можна отруїтися, а реставрації пам’яток архітектури нагадують «євроремонт». Такі кричущі тендери мали б стати підставою до зміни тендерного законодавства.

Підсумок трьох років

Міська рада виділила близько 2,5 млн гривень на реставрацію дзвіниці, ремонт даху, облагородження огорожі Вірменської церкви. В управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради зазначили, що прокуратура порушила кримінальні справи проти керівника фірми «Верховина», яка реставрувала собор, за підробку документів та чиновників управління капітального будівництва міськради за фактом зловживання службовим становищем.

Фахівці вважають, що «ремонти» Вірменської дзвіниці завдали їй непоправної шкоди, зокрема частини білокам’яної кладки уже не повернеш, ніхто за це не «сяде», а те, що дзвіниця два роки була відкрита під час морозів, може теж «вилізти боком».

Натомість відповідь на запитання, хто закінчить роботи і за чий кошт, уже очевидна. 9 червня журналістам представили представників нової фірми, яка виграла тендер на реставрацію дзвіниці. Цього разу розпорядником коштів стало управління охорони історичного середовища.

Нові підрядники – ТзОВ «Стелла» – переконані, що реставраційну роботу вони готові виконати, хоч об’єкт дуже складний і потребує багато замін. «Раніше ми проводили реставраційні роботи будинку, де зараз готель “Леополіс”, також реставрували підвальні приміщення, балкони, що були в аварійному стані. Реставрацію проводитимемо з контролюючими органами. Це складний об’єкт, який потребує багато замін з каменю”, – зазначив директор ТзОВ “Стелла” Михайло Гаврих.

Львівська фірма “Стелла” зобов’язалася за 90 днів провести всі роботи. З одного боку це добре: дзвіниця не стоятиме взимку відкритою і незахищеною, а з іншого – чи якісною буде реставрація за три місяці?