Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Надбрамна церква св.Трійці (№ 27)

Надбрамна церква св.Трійці (№ 27)

Розмір зображення: 600:800 піксел

Надбрамна церква св.Трійці 1106 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 6].

Троїцька надбрамна церква 1106 р. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Троїцька надбранмна церква 1106 р. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Головні ворота і церква Трійці 1108 р., реставрація і перебудова 18 ст. [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

Сирійський мандрівник Павло Халебський прибув до Києво-Печерської лаври 26 червня (6 липня) 1654 р. Він записав:

Въехав в царскую, широкую улицу [Печерського містечка], проезжали сначала мимо монастыря для монахинь из благородных семейств, потом подъехали к огромной, высокой каменной башне, выбеленной известью, — то были ворота монастыря; над ними как бы висит церковь, со многими округлыми окошками и высоким граненым куполом; она в честь Св. Троицы, ибо внутри ее есть изображение трапезы ангелов и Авраама.

Тут высадили из экипажа нашего владыку патриарха, из уважения к святой обители, ибо, если даже царь придет, то сходит и отсюда идет пешком. Здесь крепкие железные ворота и стоят привратники.

Слева от входящего в эти ворота находится вышеупомянутая церковь Троицы, куда поднимаются по высокой лестнице. На одной двери их изображен св. Иоанн Милостивый, патриарх александрийский: он стоит одетый в мантию, с клобуком на голове [какой обычно носит в этой стране патриарх; и мы возили с собой клобук, сделанный из черного бархата, но наш владыка отказался надевать его, хотя в этом не было ничего дурного и он был, может быть, наиболее подходящим головным убором], святого окружают нищие, бедняки и больные, которым он бросает динарии правою рукой, а в левой держит пустой кошелек.

На второй двери изображение богатого и Лазаря: богатый сидит за столом, окруженный друзьями и разряженными женами; они пьют вино; Лазарь стоит у дверей, прося милостыню, его отталкивают и прогоняют; он идет и садится внизу насупротив них в воротах, и собаки лижут его раны, тут же ангел смерти с ужасным видом. Между этими двумя дверями стоит пустой внутри деревянный столб, обитый железом, с замком, дабы всякий входящий, у которого сердце жестоко, при виде этих двух изображений, бросил туда милостыню для бедных. [ антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века, описанное его сыном, архидиаконом Павлом Алеппским. Выпуск 2 (От Днестра до Москвы) // Чтения в обществе истории и древностей российских, 1897 г., кн. 4, с. 43.]

Феоктист Павловський був начальником малярні лаври в 1730 – 1744 рр. Він керував роботами по розпису церкви, особисто виконав композицію “Св.Трійця” на склепінні [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 151].

В 1742 – 1744 рр. маляр Іван Кодельський брав участь у зовнішньому розмалюванні церкви [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 137].

В 1772 – 1776 рр. маляр Григорій Крашевський брав участь у відновленні зовнішнього малювання церкви [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 141].

В 1772 р. київський маляр Микола брав участь у відновленні малювання церкви [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 148].

В 1772 – 1773 рр. маляр Гнат Орловський брав участь у відновленні малювання церкви [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 151].

В 1774 – 1775 рр. маляр Данило Боряченко відновлював живопис Троїцької церкви [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 117].

Довідка у Вікіпедії:

Більше фотографій: