Друкарня (№ 9)

Розмір зображення: 800:522 піксел

Друкарня (корпуси № 8-9) 1720 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 6].

Друкарня (корпус № 8-9) 1720 р. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Друкарня (корпуси № 8 – 9) 1720 – 1828 рр. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Друкарня десь 1701 р.; згоріла в 1718 р., відбудована у 1720-х рр.; в 1740-х рр. збудовано аркбутани з півдня; в 1772 – 1773 рр. відновлена після пожежі С.Д.Ковніром; пожежа 1849 р. – відбудована в сер.19 ст.; зруйнована в 1941 р. – відбудована в 1954 р. [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

Сирійський мандрівник Павло Халебський відвідав Києво-Печерську лавру 26 червня – 1 липня (6 – 11 липня) 1654 р. Він записав:

Близ великой церкви есть превосходный, знаменитый печатный дом, служащий для этой страны. Из него выходят все их церковные книги удивительной печатью разного вида и цвета, а также рисунки на больших листах, примечательности стран, иконы святых, отвлеченные сюжеты и пр. По обычаю патриархов, мы напечатали в нем множество разрешительных грамот с именем нашего патриарха на их языке красными буквами и с изображением св. ап. Петра. Грамоты были трех родов: в целый лист для вельмож, средняя — для народа и маленькие — для женщин. [ антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века, описанное его сыном, архидиаконом Павлом Алеппским. Выпуск 2 (От Днестра до Москвы) // Чтения в обществе истории и древностей российских, 1897 г., кн. 4, с. 59.]