Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави

Богдан Хмельницький

?

Музейна пл.

Вулиця Ставропігійська веде від ринкової площі до площі перед собором святої Євхаристії (колишній Домініканський собор), яку вже за часів української незалежності 1993 року з невідомої причини чомусь назвали Музейною, хоча музей атеїзму тут ліквідували відразу після розвалу Радянського Союзу. З XVІІІ століття її йменували Домініканською, бо монастир ордену домініканців існував там із XІІІ століття. Протягом двох місяців 1945 року площа носила назву Максима Залізняка, а з 1946 до 1993 року була Ставропігійською.

Забудова площі – бароко, класицизм.

2006-го на площі неподалік собору встановили пам’ятник Никифору Епіфанію Дровняку, всесвітньо [??] відомому українському художнику Лемківщини.

Усі львів’яни вже давно звикли до скверика між домініканським собором і будівлями, котрі примикають до ансамблю Волоської церкви, власне там, де стоїть пам’ятник лемківському художникові. Звичайно ж, у стародавньому Львові такого вільного простору в принципі не могло бути, кожний квадратний метр землі щільно забудовували. Саме на цьому місці від середньовічних часів розташовувався український квартал, і до кінця XVІІІ століття на невеличкому клаптику землі існували аж (!) дві паралельні вулиці – Зацерковна та Криве Коло. Пізніше вулиця Криве Коло змінила назву на Арсенальську, бо впритул підходила до Королівського арсеналу. Через аварійний стан будинків у цьому місці їх поступово розбирали й остаточно знесли наприкінці 1920-х років. Тоді ж цей простір вирішили не забудовувати й облаштували там сквер.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 29 грудня 2006 року, № 70