Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Кунавін Олександр М.

Розмір зображення: 1161:723 піксел

На ілюстрації – акварель О.Кунавіна “Поміщицький палац у Качанівці”, 1809 р.

Для Олександра Кунавіна (1780-1814) роки перебування на Україні були найпліднішими. Запрошений канцелярією генерал-губернатора лівобережної України князя О.Куракіна, художник за період 1803- 1809 років створив багато акварельних видів сіл, міст і містечок Чернігівщини, Полтавщини і Київщини. Найбільша цінність аркушів Кунавіна – в їх документальності і правдивості. Жодного прикрашання цей аквареліст не допускав, прокладаючи тим самим шлях до реалістичного соціально вмотивованого пейзажу. «Вигляд села Кибинців» і «Вигляд містечка Санжар», при всій їх мальовничості, ясно демонструють умови життя кріпаків: скрізь сліди запустіння і руїни. Вигляди Чернігова, Лубен, села Ляличів з палацом Завадовського, хутора в садибі Будлянського та інші місцевості Кунавін малював цілком з натури, без наступного перекомпонування. Архітектурний мотив явно поступався природі, яку аквареліст трактував просто й інтимно. «Романтика запустіння» замінюється в цих пейзажах сполученням натуралістичних деталей першого плану і звабливою, наповненою вологим повітрям і широкими контрастами світла й тіні, далечінню.

Кунавін будував глибокий простір за допомогою планів (як правило, трьох), освітлених розсіяним промінням різної інтенсивності, причому перший план він часто затінював. Це був ефективний засіб передачі розгорнутого простору. Проте перший план у нього невіддільний від другого, третього («Вигляд парку», «Вигляд Полтавського монастиря», «Очкино, садиба Судієнка», «Вишеньки, садиба Румянцева», «Вигляд хутора в садибі Будлянського», «Дозновичі, садиба Завадовського» та ін.). Кунавін користувався також такими мотивами, як збігаючий вглиб шлях, стежка або річка, які не тільки посилюють враження реального простору, а й відіграють декоративну роль.

Хоча основною поетико-романтичною домінантою пейзажів Кунавіна було ліричне бачення природи, окремі його акварелі мають епічний характер. У «Вигляді України» митець спробував узагальнити свої враження від країни, яку він полюбив. У представленій ним широкій панорамі ріки і берега з церквою, палацом і жанровою сценкою Кунавін мовби переходить від детального зображення конкретної місцевості до образу типового краєвиду України, до узагальненого трактування усієї української землі.

Джерело: Степовик Д.В. Українське мистецтво 1 половини 19 ст. – К.: Мистецтво, 1982 р., с. 162.