Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Глінка Михайло Іванович

Глінка Михайло Іванович

Розмір зображення: 635:1148 піксел

Глінка Михайло Іванович (1804-1857 рр.) – російський композитор, основоположника російської класичної музичної школи. Не раз бував на Україні, зокрема в Чернігові та на Чернігівщині – у Глухові, Ічні, Ніжині, с.Григорівці (тепер Бахмацького району), Монастирищах, Качанівці.

Перебуваючи в травні 1838 р. в Качанівці в мецената Г.С.Тарновського, працював над оперою «Руслан і Людмила», окремі уривки з якої тут же вперше були виконані оркестром селян-кріпаків 3 цього приводу М.І.Глінка писав, що підготовлені до «Руслана» «Персидський хор» («Лягає в полі морок ночі») та «Марш Чорномора» написав і перший раз слухав у Качанівці, вони були добре виконані. Тут М.І.Глінка познайомився з українським поетом-романтиком В.М.Забілою. Поклав на музику його вірші «Гуде вітер вельми в полі» та «Не щебечи, соловейку». Ці твори набули широкої популярності.

Джерело: Чернігівщина: енциклопедичний довідник. – К.: 1990 р., с. 167.

Російський композитор, основоположник російської класичної музичної школи Михайло Іванович Глинка (1804-1857 рр.) приїжджав на Україну 1823 і 1838 р. з метою добору співаків для придворної співацької капели. Влітку 1838 р. тривалий час прожив у маєтку українського поміщика Григорія Степановича Тарновського (1788-1853 рр.) – селі Качанівці Борзнянського повіту Чернігівської губернії (тепер селище Ічнянського району Чернігівської області). В Качанівці він працював над першими частинами опери «Руслан и Людмила», зустрічався з українським істориком, письменником й етнографом М.А.Маркевичем, познайомився з художником В.І.Штернбергом та українським поетом В.М.Забілою, на вірші якого написав дві пісні. Про перебування в Качанівці М.І.Глинка розповів у своїх «Записках» [Глинка М. И. Полное собр. соч.: Литературные произведения и переписка. – Т. 1. – С. 284 – 287].

Джерело: Шевченко Т. Повне зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1991 р., т. 3, с. 365.