2008 р. Катерининська церква у Чернігові: Голосування міськради, вихід з БЮТ за зраду,…

Вікторія Гаврик

2008 р. Катерининська церква у Чернігові: Голосування міськради, вихід з БЮТ за зраду, здивування музею

Дата: 23.07.2008

Депутат Новозаводської районної ради в місті від БЮТ Юрій Соколов заявив про свій вихід з партії у знак протесту проти рішення депутатів міської ради «вважати помилковим розпорядження колишнього голови Чернігівської ОДА Миколи Лаврика від 04.05.2006 р. про передачу храму громаді УПЦ-КП».

– Такі рішення представників більшості місцевих осередків політичних партій вносять деструкцію у суспільство, – сказав він в інтерв’ю кореспонденту “Високого валу”, – Я дивуюсь, що патріотичні сили голосують таким чином.

Як правник, як член Асоціації правників України я вам офіційно кажу: це рішення не відповідає чинному законодавству.

Це вже вдруге депутати міської ради голосують за те, щоб залишити приміщення церкви в якості музею без надання його будь-якій релігійній громаді. Вперше – 3 липня 2006 року вони мотивували це прагненням призупинити міжконфесійні чвари, повернути спокій Чернігову.

– Насправді це призвело до ще більших суперечок, – вважає Юрій Соколов, – адже як тільки-но вони проголосували, хвиля неспокою у громадськості зросла. Сюди завітала і пані Вітренко, яку в народі вже називають «ігуменя Наталя»».

Тож чи справді гіпотетичне повернення музею до приміщення церкви заспокоїть громадськість?

Віталій Логін, голова Конгресу українських націоналістів вважає, що це рішення провокаційне:

– На жаль, і помаранчева частина проголосувала одностайно, і це викличе нову хвилю протистоянь і конфліктів. Очевидно, що після антинатівських виступів у Криму проти проведення операції «Сібриз-2008» вітренківські активісти знову з’являться тут. Ви спитайте працівників музею, чи вважають вони за доцільне перетягувати експонати знову до церкви, – порадив В. Логін журналістам.

З цим питанням я звернулася до заступника директора з наукової роботи Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського Людмили Линюк:

– Я думаю, що переносити експонати назад у церкву не логічно, – сказала пані Людмила. – Рішення суду є, і якщо ми правова держава, його треба виконувати. Якщо вирішено, що церква має бути церквою, то хай там відбувається служба Божа. А якщо місту потрібен український музей, варто знайти приміщення, у якому були б всі умови для зберігання й експонування речей.

– Що буде з експонатами далі?

– Тепер вони зберігаються у фондосховищі Чернігівського історичного музею імені Тарнавського. Але Музей народного декоративного мистецтва просто ліквідували. Приміщення для нього нема. І в перспективі найближчій створення такого музею не передбачається. Ці речі в основному лежатимуть у фондосховищі і під час окремих виставок ми будемо показувати їх публіці.

Отже, необхідність виділення нового приміщення для музею справді існує. Але чи потрібно знову робити з церкви музей? Чи поверне ця ідея громадськості спокій, чи викличе ще більші суперечки? Це радянська влада, відстоюючи атеїзм, руйнувала культові споруди, влаштовувала у них склади, музеї і навіть танцмайданчики. Бо церква не була для неї місцем святим. Для людини ж віруючої зрозуміло, що у храмі має відбуватися служба Божа.

Схоже, що місцеві депутати ще не зовсім звільнилися від того «совкового» бачення речей.

Джерело: “Високий вал”