Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Північна стіна

Як уже мовилось, розписи північної стіни належать трьом авторам: цикл «Страстей» – першому майстрові, «Успіння» – другому, «Деісус» і фриз – третьому. На цій стіні вміщено найбільше сюжетів, чудово розгорнутих на площині, з якою вони живуть спільним життям. Різноманітність форматів і відмінність малярських почерків не заважають сприймати стіну як єдине ціле. Мистецька мова авторів настільки стисла й лаконічна, що живопис набув чисто монументальних форм. У зображеннях майже не знаходимо перспективного розуміння простору, пейзаж у композиціях найчастіше умовний, як і інтер’єр. Гори з лещадками й архітектура ще повністю перебувають в полоні середньовічних художніх традицій. Лише романтична чорнота печер і дещо казкова фантастика архітектури свідчать про народне розуміння цих звичних образів-формул.

На «страсних» клеймах багато персонажів, громіздкі за малюнком архітектурні споруди, але ніщо не обтяжує стіну. Вона здається дуже легкою. Майстер сміливо пише світлим по світлому, об’єднує світлі маси в єдиній плямі, злегка окреслюючи контури чорною лінією. Кольором він м’яко моделює об’єми, не руйнуючи умовних просторових побудов. Інтерес художника до об’єму – в досить старанно виліплених обличчях, що часто зовсім по-різному вирішуються в кольорі, у доброму знанні складок і драпіровок. Часом майстри завдяки світлотіні намагаються виявити їхню пластичну конкретність, нерідко вони нехтують цим і тоді, узагальнюючи форму, прорисовують її об’єми й складки чорною лінією. Рисунок відіграє надзвичайно велику роль у розписах, а манера малювати нагадує мініатюру кінця XVI ст. Рухливою й чіткою лінією прорисовані всі обличчя, постаті, сцени. Малюють майстри просто й безпосередньо, вони не прагнуть до каліграфічності, притаманної іконам чи стародавнім рукописам. Над «живописною графікою» Потелнча не тяжать оригінали й взірці; в ній завжди відчувається натхненна рука художника та його темперамент, в ній виявляється бажання виразити індивідуальне ставлення автора до того, що він зображує, й певна творча вільність.