Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Церква Страсної Богородиці

Церква Страсної Богородиці

Розмір зображення: 589:800 піксел

Церква Страсної Богородиці (Співстраждання Пресв. Богородиці) – діюча греко-католицька церква (станом на 30.06.2000 р.)

Церква Співстраждання Пресв. Богородиці та Монастир ОО. Василіян, побудовані у 1935 році.

Уже в 1893 році вийшла ініцятива побудови церкви. Перед І світовою війною не вдалось побудувати Монастирської Василіянської Церкви. Щойно у міжвоєнному періоді з допомогою владики Й. Коциловського, вдалось збудувати Церкву.

Перший проект архітекта Олександра Лушпинського з 1923 р., польська місцева влада відкинула, аргументуючи тим, що споруда закрила б новозбудований костел отців Салезіян.

Тому у 1928 році зарекомендовано на багато скромніший проект інж. Василія Нагірного. 5 липня 1931 року угольний камінь посвятив Блаженний Григорій Лакота. 7 квітня 1935 року, на свято Благовіщення було здійснене величаве посвячення Церкви Блаженним Йосафатом Коциловським.

В 1945 році, отців Василіян усунено, залишився тільки о. Юстин Роман, який душпастирював до 1947 року. В час акції „ Wisła” зарештований урядом безпеки 15 квітня 1947 р. був депортований до УРСР.

Перед арештом у березні 1947 р, в час Великого Посту, о. Юстин Роман видав останній перемиський український друк „Хрестна Дорога”.

У 1953 році комуністична влада переказала Церкву і монастир Державному Архіві. У 1963 році зкинено хрест з центральної копули. Почалося руйнування Церкви. Від 1964 до 1981 перебудовано інтер’єр церкви для потреб архіву.

Церква і монастир повернули до ОО. Василіян у 1996 році, завдяки невтомним старанням тодішнього про-тоігумена ОО. Василіян, пізнішого владики, пере-мишлянина, Преосвященішого кир Василія (Ігора Медвіта). Коштовний ремонт проекту перемиських архітектів; Елеонори і Яцка Мермона привернув Церкві у нутрі вигляд святині.

Розпис Церкви був здійснений художниками, Андрієм Дудкою та Андрієм Виничком зі Львова.

Чину посвячення, вдруге, Засянської Церкви довершив, Високопреосвященіший кир Іоан (Мартиняк) у співслужінні інших владик, 13 травня 2000 року.

Джерела:

Підготували Микола Жарких та Іван Парнікоза (НІАМ "Київська фортеця").