Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2009 р. Львівська інтелігенція проти спорудження готелю-химери на місці помешкання…

2009 р. Львівська інтелігенція проти спорудження готелю-химери на місці помешкання першодрукаря Івана Федорова

Дата: 06.05.2009

Львівські архітектори наполягають на дотриманні принципів збереження історико-архітектурної спадщини у спорудженні готелю на розі вулиць Вірменська-Краківська. 5 травня під час громадських обговорень проекту забудови цієї ділянки архітектор Юрій Дубик зокрема поінформував, що при виборі підходів до загосподарювання цієї ділянки в середмісті Львова варто керуватися Варшавською хартією 1978 року, Ризькою хартією 2000 року та Віденським меморандумом 2005 року, які вимагають у першу чергу збереження архітектурних пам’яток, а не Венеціанською хартією, що забороняє створення копій споруд, які втрачені.

Ю. Дубик зацитував Варшавську хартію: “Коли необхідно переобладнати будівлі або спорудити нові, будь-яке доповнення мусить враховувати наявну просторову організацію, особливості розпланування на ділянці, як того вимагає якість і цінність наявних споруд. Введення елементів сучасної архітектури можливе за умови, що воно не порушує гармонію ансамблю”.

За його словами, у Віденському меморандумі сказано, що “розвиток сучасної архітектури є допоміжним у місті з охоронними архітектурними пам’ятками”, і він не повинен “піддавати ризику традиційний характер історичної спадщини міста”.

Тим часом, проект готелю, що був обраний як найкращий на міжнародному конкурсі, на думку львівських архітекторів, абсолютно не відповідає цим вимогам. Запропоновану споруду у дискусії називали “химерою”, “бункером”, втіленням ненависті до Львова.

Поет Роман Лубківський наголосив: “Нас, львів’ян, одне має турбувати, щоб Львів Львовом залишився. Те, що збереглося треба усіма силами рятувати, законсервувати. Не давати жодних дозволів на химерні потворні споруди”. За його словами, обговорювану ділянку краще було б залишити в спокої до часу, коли буде можливість створити там меморіальний чи історичний комплекс, присвячений українському книгодрукуванню.

“Саме в цьому місці жив Іван Федоров, там він творив, там була його друкарня. Це питання перспективи. Зараз краще його залишити в спокої”, – сказав він.

Загалом своїми виступами присутні намагалися переконати головного архітектора Львова Юрія Криворучка, що організовувати конкурс на спорудження сучасного об’єкту на згадуваній ділянці просто немає правових підстав, навпаки там можливе лише відтворення історичних споруд. Відтак результати конкурсу не можуть бути реалізовані. Учасники обговорень готують відповідний лист до Львівської міської ради, який планують підписати у четвер.