Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Куліша вул.

Вулицю Городоцьку з вулицею Під Дубом з’єднує вулиця Куліша, названа так 1992 року на честь українського письменника, історика й етнографа Пантелеймона Куліша (1819-1897 рр.).

Наприкінці 20-х років ХІХ століття вулиця одержала назву Сонячна, можливо, тому, що збігається з меридіаном північ-південь і в ясний літній день вікна з обох боків вулиці освітлені сонячним промінням. Згідно із ще однією версією, ця назва походить від синагоги “Ор Шемеш” (“Промінь сонця”), яка від першої половини XIX століття й до 1903 року містилася за адресою № 26. У 1950-1992-х вулиця називалася Ботвіна на честь члена Компартії Західної України Нафталі Ботвіна, страченого 1925-го за вбивство агента поліції.

У житловому будинку № 1 від польських часів працює аптека, що до 1939 року мала назву “Під білим орлом” і власником якої був Шимон Каєтанович. У цьому самому будинку від часів СРСР міститься ательє мод, яке в 1950-х шило дитячий одяг, а в 1960-1990-х роках тут було ательє 1-го розряду під назвою “Силует”.

Адресу № 2 за Польщі мала фабрика парасоль Унґара, тепер цього будинку не існує, на його місці від радянських часів розташовані торговельні кіоски.

У житловому будинку № 3 до війни був магазин тканин Аушнітта і крамниця чаю Полкеса, зараз тут магазин алкогольних напоїв і обмін валют.

У житловому будинку № 4 за Польщі містилися: фабрика краваток Ферба, пекарня Чачкеса та ювелірний магазин Фальзенштайна, тепер тут крамниця одягу “Ку!”, магазини “Адідас” і “Годинники”.

У житловому будинку № 5 за польських часів була торгівля фарбами Дізендорфа й магазин паперових виробів і шпалер “Гольдберґ і сини”, нині тут магазин фототоварів “Фуджі фільм”.

Під № 6 за Пальщі була гуртова торгівля борошном Голіґера і Львівський споживчий кооператив.

У будівлі № 6-а від польських часів містилися театральні майстерні та склади декорацій, а також фотоательє Файля, від часів СРСР тут художньо-виробничі майстерні Львівської опери. У 1980-х цю будівлю спотворили невиправданою реконструкцією – надбудовою верхніх поверхів. Унаслідок перебудови зберігся лише фасад.

П’ятиповерховий будинок № 6-б звели в середині 1950-х років.

У житловому будинку № 7 за Польщі працювали ресторан Кребса, кондитерська Дампфа й магазин меду Лошкеса, за радянських – артіль “Галантерея”, тепер – магазин постільної білизни “Спокуса сну” і прокат та продаж весільних суконь.

У житловому будинку № 9 за польських часів містився магазин взуття Кіслера й торгівля худобою Бартоля, за часів СРСР тут був продовольчий магазин, зараз – крамниця “Хлібна хата”.

У житловому будинку № 11 за Польщі була ткальня Гляйцера “Предиво”, тепер – магазин комп’ютерів і мобільних телефонів, крамниця “Садово-городній центр” і аптечний кіоск.

У житловому будинку № 13 (11-а) до 1939 року працював меблевий магазин Кляйна, від 1950-х – вулканізація, нині – агенція перекладів і “Бістро”.

У житловому будинку № 15 за польських часів був меблевий магазин Насельського, за радянських – крамниця тканин “Лоскут”, тепер – магазин жіночого одягу “Міла” й магазин “Все для вас”.

У житловому будинку № 16 від 1950-х працює ремонт взуття.

Під № 17 за Польщі був ресторан Флігельмана, за часів СРСР – приймальний пункт хімчистки, зараз тут салон “Ідеальний ремонт взуття”.

У житловому будинку № 18 до війни містився меблевий магазин Якимовича, у 1950-1960-х – артіль “Художня вишивка”.

Під № 21 за польських часів працювала пекарня Шварта, нині тут продаж нерухомості, стоматологічний кабінет і мобільний салон.

У житловому будинку № 22 за Польщі був ювелірний магазин Менша, тепер – книжкова крамниця “Добра книжка” й магазин “Спектр світла та звуку”.

Під № 23 до війни працював магазин парфумів Ланера і крамниця текстильних виробів Ляндау та Файнзінґера, від 1950-х – перукарня, тепер тут розташована перукарня “Алла” і салон краси “Діва”.

Під № 24 за радянських часів містився Народний суд Шевченківського району.

У житловому будинку № 25 за польських часів була фабрика шоколаду, кондитерська Шварцмана й ресторан Шпігеля, зараз тут магазин “Продукти”, крамниця “Рибальська забава” і гральні автомати.

У житловому будинку № 26 за Польщі була фабрика фарб Перльмуттера, тепер тут магазин дитячого одягу “Данко”.

Під № 27 до 1939 року працювала перукарня Штірера.

У будинку № 30 за польських часів був молочний магазин Фішера, від повоєнних часів – заїжджий двір (готель) “Будинок колгоспника”, у 1960-1980-х це був готель “Комунальник”, зараз тут відділення “Укрсиббанку”.

У житловому будинку № 31 до 1939-го містився магазин електротехнічних товарів Аптера, у 1950-х – прокуратура Шевченківського району, в 1970-1980-х – бар “Бурштин”, нині тут гуртовня “Електро”, туристична агенція “Легал” і комп’ютерний клуб.

Під № 34 за Польщі був магазин фруктових вин Фрайдінера, зараз тут крамниці меблів “Ампір” і магазин “Насіння”.

У житловому будинку № 35 за Польщі працювала пекарня Альтшюллєра, від 1950-х – ремонт взуття, тепер тут приватне підприємство “Кемо” (металопластикові вікна і двері).

Під № 38 за польських часів була біжутерія Каца, нині цього будинку не існує.

У житловому будинку № 39 від 1950-х була чайна, у 1960-1980-х – їдальня, зараз тут пивний бар.

Під № 42 за польських часів містилася фабрика консервів Борера.

У житловому будинку № 44 за Польщі була вулканізація Ціффа.

У житловому будинку № 46 за часів СРСР працював овочевий магазин, зараз тут крамниця електротоварів “Салон світла” і приватний нотаріус.

Під № 47 за польських часів була торгівля залізом Дельфінера та Фінкельштайна, за радянських часів – дрібнооптовий магазин “Облпостачзбуту”.

За Польщі в неіснуючому тепер будинку № 53 працював меблевий магазин Фріша, а під № 55 – робітнича споживча спілка “Солідарність” і ювелірна крамниця Феркауфа.

Будинки західної частин вулиці за вул. Цеховою були зруйновані під час і після Другої світової війни. До початку 1960-х вулицею курсував трамвайний маршрут № 6, який завертав із Городоцької на початок Куліша, а в кінці вулиці повертав під залізничний міст на вул. Замарстинівській, рух трамвая був в один бік. Трамвайні рейки біля “Магнуса” зберігалися до початку ХХІ століття.

Забудова вулиці: класицизм, сецесія, конструктивізм.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 28 березня 2008 року, № 44 (352)