Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави

Богдан Хмельницький

?

Кривоноса вул.

Перейменування:

до 1939 р. вживалась назва вул.Театинська;

з 1939 р. вживається назва вул.Кривоноса.

Дата: 16.03.2007

Вулиця Винниченка виводить нас на вулицю Кривоноса, названу так 1944 року на честь полковника війська Богдана Хмельницького Максима Кривоноса, який 1648 року штурмом узяв Високий замок. Із початку ХІХ століття вулиця називалася Червоного кляштору, бо дах тодішнього монастиря Театинів було покрито червоною черепицею, з 1860-го – Артилерії, з 1871-го – Театинською, а під час війни німці назвали її Шльоссберґерштрассе (вулиця Замкової гори).

Вулиця Кривоноса доволі рясно забудована чотири-п’ятиповерховими “хрущовками” 1960-х років: будинки №№ 3, 5, 8, 12-б.

У будинку № 12-а від 1950-х був ремонт взуття.

Під № 18 – професійно-технічне училище, збудоване у 1970-х.

На фасаді будинку № 33 – меморіальна таблиця, яка сповіщає, що в цьому будинку в 1946-1964 роках мешкала письменниця Ірина Вільде.

Цією вулицею колись пролягав трамвайний маршрут № 12, який ішов від вулиці Суворова (тепер Сахарова) та мав кінцеву зупинку на Високому замку. Маршрут ліквідували 1969 року. Забудова вулиці: класицизм, сецесія, конструктивізм 1960-х років.

Ілько Лемко

Джерело: “

Дата: 16.03.2007

Від Кривоноса на північ до Замкової відгалужується невеличка вулиця Княжа, названа так 1993 року. З 1869-го вона мала назву На Кінець, з 1871-го – Копцова на честь Копця (кургану або могили Люблінської унії, насипаної в цей період на Високому замку), за німецької окупації – Пульвермаґацінґассе, а 1945 року епізодично називалася Історичною, з 1950-го носила назву Курганна. Вулиця забудована у стилі віденського класицизму та конструктивізму.

Ілько Лемко

Джерело: “