Кульпарківська вул.
Одна з магістральних вулиць Львова – Кульпарківська – з’єднує вул. Городоцьку з межею міста. Цю назву вулиця одержала 1944 року. До початку ХХ століття вона називалася Сокільницькою дорогою, оскільки простягалася в напрямку села Сокільники.
Від початку ХХ століття називалася Дорогою Кульпарківською, бо пролягала селищем Кульпарків. 1938 року частину вулиці від Городоцької до перетину із залізничною колією назвали Оборонців Львова на честь поляків, які загинули в українсько-польських боях 1918 року.
У житловому будинку № 1 за польських часів містилася кондитерська Баняка, за часів СРСР тут був хлібний магазин, зараз це домашній магазин “ЕкоЛан”, окрім того, тут також працює магазин канцтоварів і відділення “Ощадбанку”.
У житловому будинку № 3 за радянських часів був овочевий магазин, зараз тут магазин автозапчастин і крамниця побутової техніки “Наш Дім”.
У житловому будинку № 5 від радянських часів міститься пошиття та ремонт взуття.
У житловому будинку № 22 за Польщі була пекарня “Нью-Йорк” Перліка.
У житловому будинку № 27 за часів СРСР був ремонт взуття.
У будівлі 1950-х років під № 35 (з боку вулиці Поліщука) від часів СРСР міститься Обласний кардіологічний центр.
У двоповерховій будівлі 1950-х років № 37 від радянських часів функціонує дитячий садок.
У житловому будинку № 64 за часів СРСР містився відділ доставки продовольчих товарів для самотніх і перестарілих громадян, тепер тут магазин “Під липою”.
Під № 95 від польських часів був заклад для психічно хворих, від часів СРСР це Обласна психлікарня. На її території від лютого 1993-го діє каплиця святого Йосифа, занедбана протягом тоталітарних часів від 1940 року.
Двоповерхові барачні житлові будинки № № 108-б, 114-а, 116-а споруджено в 1950-х.
У житловому будинку № 118 від радянських часів міститься магазин “Продукти” та кав’ярня.
На місці дев’ятиповерхового житлового будинку № 121 у 1950-х була будівля, де містилася перукарня.
У житловому будинку № 124 від радянських часів працює відділення “Ощадбанку”, також тут є кафе “Синевир”, ремонт взуття й перукарня.
У 14-поверховому житловому будинку кінця 1970-х під № 125 від СРСР міститься магазин “Молоко-Хліб”, від часів незалежності тут обладнали гуртову торгівлю електропобутовими товарами “КРУЛС”.
У житловому будинку № 126 у 1950-1960-х був ремонт взуття.
У 14-поверховому житловому будинку кінця 1970-х під № 129 містяться пивний бар, більярдна та “МКР Маркет”.
У прибудові 1970-х під № 131 – пошта, аптека та школа спортивного й бального танцю.
В одноповерховій прибудові 1970-х під № 135 від часів СРСР працює магазин “Продукти” і бар.
Навпроти житлового будинку № 136 працює водяна колонка.
У дев’ятиповерховому житловому будинку 1970-х років під № 158 за радянських часів працював магазин “Хліб-молоко”, нині – крамниця “Продукти” й міні-бар.
У дев’ятиповерховому будинку 1970-х під № 170 за часів СРСР був магазин галантереї, парфумерії, трикотажу та госптоварів, тепер тут дитячий супермаркет, магазин “Мотоекстрім” і бар.
У дев’ятиповерховому житловому будинку 1970-х під № 172 за часів СРСР був овочевий магазин, зараз тут крамниця продуктів “Рута” і сауна “Лотос”.
У дев’ятиповерховому житловому будинку 1970-х під № 174 від часів СРСР працює магазин “Продукти”.
У 1970-х роках вулицю Кульпарківську розширили, змінивши напрямок. Залишилася стара частина вулиці, яка пролягає майже паралельно до нової з правого боку від № 138 до перетину з Виговського і далі до № 222.
Забудова вулиці: класицизм, сецесія, конструктивізм 1930-1980-х.
Ілько Лемко
Джерело: “”, 1 лютого, 2008 року, № 13 (321)
Від Кульпарківської відходить невелика тупикова вулиця Порохова, названа так 1933 року. У будинку № 3 у 1950-х роках містилася середня школа робітничої молоді з російською мовою навчання, у 1960-1990 рр. – середня школа № 61 із російською мовою навчання, тепер це Класична гімназія при Львівському національному університеті імені Івана Франка. Забудова вулиці: одно- та двоповерховий конструктивізм 1930-х років.
Паралельно до вул.Порохової від вул.Кульпарківської відходить невелика тупикова вулиця Робітнича, названа так 1933 року. До того вона називалася Поперечна бічна. Забудова – одноповерховий конструктивізм 1930-х років.
Вул.Кульпарківську з вул.Терлецького з’єднує вулиця Поперечна, названа так наприкінці 1920-х років. Забудова: одно- та двоповерховий конструктивізм 1930-х.
Вул.Кульпарківську з вул.Поперечною з’єднує вулиця Зв’язкова, названа так 1928 року. Забудова: одно- та двоповерховий конструктивізм 1930-х років.
Вулиці Робітничу і Зв’язкову з’єднує вулиця Ботєва, названа так 1963 року на честь болгарського поета-революціонера ХІХ століття. Від 1928 року називалася Складова, бо східну частину вулиці займають складські приміщення. Забудова: одно- і двоповерховий конструктивізм 1930-х років.
Вул.Кульпарківську з вул.Городоцькою вздовж залізничної колії з’єднує вулиця Терлецького, названа так 1993 року на честь українського публіциста і громадського діяча Остапа Терлецького (1850-1902). Від 1929-го називалася Торова. Забудова: одно- і двоповерховий конструктивізм 1930-х, одноповерхова садибна, нові двоповерхові забудови 2000-х років.
Вул. Кульпарківську з вул. Любінською з’єднує вулиця Копистинського, названа так 1992 року на честь львівського художника Теофіла Копистинського (1844-1916). До 1930-х років вона називалася Бічна Кульпарківської дороги, від 1934-го – Мокловського на честь польського архітектора й історика мистецтва Казімєжа Мокловського (1869-1905), за часів німецької окупації – Осмомислґассе, у 1950-1992 роках – Бестужева на честь російського декабриста, повстанця проти царя на початку ХІХ століття. У будинку № 14 за радянських часів містилася вечірня школа робітничої молоді № 18, нині – вечірня середня школа № 18. Забудова вулиці: одно- та двоповерховий конструктивізм 1930-х років.
Ілько Лемко
Джерело: “”, 21 грудня 2007 року, № 233 (303)