Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Курбаса вул.

Слід знати, що на цій вулиці у 1820-30-х рр. жив син В.А.Моцарта – Франц Ксавер Моцарт, який заснував у 1826 р. у місті музичне товариство св.Цецилії (будинок не зберігся).

Вулицю Тиктора із вул. Гнатюка з’єднує вулиця Курбаса, названа так 1989 року на честь видатного українського актора Леся Курбаса (1887-1937), у середині XIX століття називалася Єзуїтська бічна або Станіслава поперечниця, від 1871-го – Рейтана, на честь польського шляхтича, учасника Барської конфедерації Тадеуша Рейтана (1742-1780), 1945-го мала назву 8 Березня, у 1945-1950 роках знову Рейтана й у 1950-1989 рр. – Павлика Морозова, на честь молодого російського борця за встановлення колгоспного ладу в Сибіру.

В будинку № 1 за часів Польщі була молочарня Таненбаума, зараз тут гральні автомати, оптика “Нова” та піцерія “Верона”.

В будинку № 2 за польських часів продавали машини для шоколадного виробництва “Монтолюм”, за радянських часів там був магазин посуду, нині тут ресторан “Прага”.

У будинку № 4 до 1939 року був магазин меблів Мюнцера, тепер тут провадить діяльність туристична агенція “Обрій”.

У будинку № 6 за польських часів була Спілка торгівців збіжжям і рільничою продукцією, магазин ювелірних виробів Гершшпрунґа й магазин меблів Тенненбаума, від часів СРСР тут розташований Будинок моделей одягу, зараз у приміщенні роблять капітальний ремонт.

У житловому будинку № 7 за польських часів був готель “Берлінський” Ціммермана.

У будинку № 8 за Польщі містилася друкарня Рогатина, крамниця меблів Вайтца й магазин парфумів Штернберґа. Нині тут розташований комп’ютерний клуб “Павук”.

У будинку № 9 до 1939 року містився готель і ресторан Тенненбаума й магазин парфумів Коркеса.

В будинку № 10 за Польщі був готель “Центральний” Мозенберґа, у 1950-х роках тут працювала швейна фабрика облмісцевпрому, від часів СРСР тут міститься машинописне бюро фірми побутових послуг і магазин тканин.

Забудова вулиці – класицизм, історизм.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 12 вересня 2008 року, № 133 (441)