Каплиця Шольц-Вольфовичів

Композиційний принцип зображення родини донаторів (замовників) поруч з релігійними сюжетами, поширений у мистецтві Європи того часу, лежить також в основі барельєфа з неіснуючої тепер каплиці Шольц-Вольфовичів. Такий тип барельєфів цікавий тим, що він є першою спробою відтворити портретні риси людей, індивідуальні особливості їхнього зовнішнього вигляду, типове для того часу вбрання і побутові деталі. Ці барельєфи відзначаються реалістичністю і певною мірою відбивають демократичний напрям у розвитку мистецтва, що був пов’язаний з зародженням буржуазних відносин, з їхньою позитивною роллю в розвитку суспільства й культури. Якщо в другій половині XVI століття більшість надгробних пам’ятників цього типу є зображенням членів родини померлого, то в першій половині XVII століття в них з’являється вже відтворення постаті самого померлого – навколішках у молитовній позі [W. Tatarkiewicz. Nagrobki z figurami klęczącymi. – «Studia Renesansowe», I. Wrozław, 1956]. [Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 138]