2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Каплиця Боїмів – єдина з окремо розташованих меморіальних споруд, що колись заповнювали цвинтар навколо кафедрального собору. З півдня прилягає до пізнішої забудови так званого “капітульного” кварталу. Вхід до каплиці – на головному західному фасаді.

Каплиця була мавзолеєм-усипальнею багатого львівського купця і лихваря, вихідця з Угорщини Георгія Боїма, його дружини Ядвіги, сина Павла та інших членів родини. Щодо авторства споруди одностайності немає. За останніми дослідженнями творцями каплиці визнаються А.Бемер і Й.Пфістер, вихідці з Вроцлава, та Йоган (Гануш) Шольц із Кенігсберга.

Виконана з піщанику кубічна будівля, увінчана банею на широкому восьмигранному підбаннику, створювалась у два етапи. Спочатку (1606-1611 рр.) зведено архітектурний об’єм, що мав характерну для Ренесансу центричну композицію з членуванням фасадів пілястрами іонічного ордера та розвиненим антаблементом. До цього етапу належать фрескові портрети Г. і Я.Боймів на східному фасаді, живописні зображення Христа й Богоматері та рельєф “Св. Юрій” (небесний покровитель замовника) на північному фасаді, рельєф “Зняття з хреста” над вхідними дверима. Виконання цих робіт пов’язують з діяльт ністю артілі А.Бемера.

На другому етапі (1611 – 1615 рр.) до західного фасаду “приставляється” надзвичайно насичена пластикою, проте невисока за художнім рівнем скульптурна декорація, виготовлена, на думку більшості вчених, майстернею Й.Шольца. Своєю двоярусною композицією на основі ордерного каркасу з прикрашених різьбленням півколонок композитного ордера вона нагадує структуру іконостасів православних храмів. Провідною ідеєю скульптурної декорації фасаду є тема страстей Господніх. У центрі верхнього ярусу в облямуванні ренесансної арки зображено “Зняття з хреста”, праворуч і ліворуч – вписані в картуші сцени “Зішестя на Голгофу” та “Покладення до гробу”. Рельєфи оточено фігурами на повен зріст, обелісками, голівками янголів, левиними масками, рослинними орнаментами. Обабіч нижнього ярусу в конхах встановлено скульптури святих Петра й Павла, над арковими перемичками вікон і дверей, прикрашеними голівками янголів на замкових каменях, розташовано смугу медальйонів з рельєфними зображеннями старозаповітних пророків. Наївне трактування євангельських постатей та лінеарність і площинність орнаментів пов’язуються з традиціями нідерландського й німецького пізньоренесансного мистецтва (так званого маньєризму).

Невеликий затемнений простір інтер’єру, освітлений подвійними низько посадженими арковими вікнами західного фасаду, поділяється карнизом на два яруси. Навпроти входу встановлено триярусний ренесансний вівтар із зображенням сцен “Тайна вечеря”, “Моління до чаші” (в центрі), “Умивання ніг”, вирізьблених артіллю Й.Шольца, що засвідчує стилістична схожість з оздобленням головного фасаду. Високу мистецьку цінність мають виконані Й.Пфістером з чорного мармуру та світлого алебастру пристінні епітафії на північній стіні. Одна з них у вигляді ускладненої ярусної скульптурної композиції зображує Г.Боїма, його дружину, сина Павла та інших членів родини, а також рельєфну сцену оплакування Христа, інша – вписаний у вишуканий картуш рельєфний портрет З.Брестлера, зятя Бойма.

Верхній ярус інтер’єру становить освітлена ліхтарем і круглими вікнами сферична баня на четверику і сферичних пандативах. Баня, що завершується поліхромним рельєфом “Новозаповітна Трійця”, поділена на три ряди кесонів. У нижніх вміщено горельєфні зображення отців церкви, у середніх, окрім них, -Христос і янголи, у верхніх – картуші та емблеми. Між кесонами розташовані голівки херувимів, зірки й левині маски. Виконання скульптурного оздоблення бані пов’язують з ім’ям Й.Пфістера. Наділені індивідуальними характеристиками, запозиченими, можливо, з середовища тогочасного львівського міщанства, поясні зображення отців церкви є чи не найяскравішими скульптурними творами початку XVII ст.

Опорядження інтер’єру доповнюють різьблені дерев’яні лави обабіч вівтаря, виконані близько 1736 р.

Каплиця Боймів є унікальною пам’яткою архітектури й мистецтва доби пізнього Ренесансу та маньєризму, аналогів якій немає в Європі.

Т.О.Трегубова

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 148 – 149.