Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації.

Каплиця Боїмів [№ 4]

1967 р. Історія українського мистецтва

Каплиця Боїмів має центричну композицію (іл. 58). Кубічний об’єм її переходить у восьмериковий і завершується куполом з ліхтарем. Фасади каплиці розчленовані пілястрами. Багато прикрашений різьбою антаблемент, строгі деталі створюють враження покою і рівноваги, яке порушується на західному фасаді різьбленою декоративною композицією, виконаною в стилі барокко. Сюжетні елементи композиції сповнені неспокою і метушливого руху. Аналогічний характер має і вирішення інтер’єру з пишно оздобленим вівтарем. Стриманіше трактовано купол з вставленими в касети скульптурними погруддями. Точних даних про будівничих каплиці немає. З її спорудженням пов’язано імена багатьох архітекторів, скульпторів, різьбярів. Це – Й. Бемер, Гануш Шольц, Данієль та Гануш Блоки, Ян Пфістер (див. розділ «Скульптура»).

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 97 – 98.

Сукняр, купець Юрій Боїм як представник міської буржуазії мав, напевне, інші погляди на завдання мистецтва, за якими достатку замовця мали відповідати пишні форми споруди, багатство декоративного оздоблення, складність іконографічних сюжетів.

Скульптури каплиці Боїмів, які також виконано не в один час, трактовано по-різному. Ранні з них належать до часу збудування самої каплиці (1609 – 1611 рр.); вони позначені порівняно поміркованою декоративністю форм, тектонічними, підпорядкованими архітектурі особливостями. Це – різьблення на антаблементі ордера, зовні та всередині споруди, скульптури в касетах купола. Пізніше, в 1612 – 1615 роках [Mieczysław Gębarowicz. Szkice z historii sztuki XVII w. Toruń, 1966, стор. 41], на головному фасаді з’являється складна декоративна різьблена композиція, якій властиві динамічність і пластична переобтяженість сюжетних сцен, присвячених стражданням Христа. Багатопланові композиції у верхній частині фасаду мають побутово-ілюстративний характер, вони перенасичені фігурами, деталями і сповнені метушливого руху. Хоч виконавці останніх скульптур мало враховували такі важливі особливості монументального мистецтва, як уміння відібрати й відкинути другорядне, проте вони були дуже спостережливими. Створені ними образи мало пов’язані з релігійною умовністю, якої вимагали обрані сюжети.

Багато окремих скульптур, як, наприклад, апостола Петра, мають цілком своєрідні риси. Тут майстер відійшов від канонізованого типу худорлявого, довгобородого старця, що було притаманно тогочасному мистецтву, і надав обличчю простих рис свого сучасника. Широке, вилицювате обличчя, високий замислений лоб, глибоко посаджені очі, коротка борода – все це створює більш життєвий, людяний, простонародний образ апостола.

Ті ж риси спостережливості й життєвості властиві багатьом персонажам на другому ярусі композиції фасаду. Цікаві з цього погляду постаті прислужників у вигляді круглої скульптури в сценах «Наруги» та «Увінчання терном», типаж та одяг яких, безперечно, тонко, влучно спостережені та взяті художником з оточуючого міщанського середовища.

Різьбярське оздоблення фасаду відзначається складністю як іконографічного змісту, так і засобів його втілення. З документів відомо про участь у будівництві як співзамовця одного з видатних духівників, який, мабуть, і був автором тематичної програми оздоблення каплиці [Tadeusz Mańkowski. Kaplica Boimów we Lwowie. – «Prace Komisji historii sztuki PAU», т. 8, Kraków, 1946, стор. 311]. Для втілення цього складного задуму використано більшість відомих прийомів пластичного моделювання форми, починаючи від низького рельєфу й кінчаючи круглою скульптурою; для підкреслення значення того чи іншого зображення застосовано різні масштаби. Сюжетні зображення подано у вигляді постатей на повний зріст, погрудь, багатофігурних рельєфів та груп круглої скульптури. Все це в поєднанні з орнаментом, картушами, які суцільно вкривають архітектурну основу оздоблення, створює напрочуд багату світлотіньовими ефектами поверхню, призвичаївшись до якої, око починає відбирати окремі її елементи.

Переобтяженість пластичними зображеннями яскраво виявлена і в складній композиції головного вівтаря всередині каплиці (іл. 99). Крім згаданих прийомів, тут ще використано поліхромний ефект, що його давали обробка алебастру та кольорове фарбування, яке, можливо, належить до пізніших часів. Загальна характеристика оздоблення фасаду стосується також і вівтаря, де в багатьох сценах майстри виявили неабияку спостережливість і творчий підхід до розв’язання традиційних сюжетів (сцени «Страшного суду», зображення апостолів та інші). На бічному вівтарі, навколо групи «Оплакування Христа» – портретні фігури членів родини Боїмів у молитовних позах. Стриманістю трактовки й майстерністю моделювання відзначаються ліпні скульптурні погруддя в касетах куполу, що зображають Христа, різних святих, ангелів.

В своєрідних складних монументальних композиціях каплиці Боїмів, з їх потягом до декоративності форми, може, як в жодній з пам’яток мистецтва тогочасного Львова, відбито смаки міцніючої міщанської верхівки. Саме в цих мистецьких сферах і зароджувалось декоративне оздоблення українського ренесансного іконостаса.

Точних вказівок на те, які саме майстри виконували різні роботи по скульптурному оздобленню каплиці, не збереглося. Але на підставі побіжних архівних даних та стилістичного аналізу з скульптурами каплиці пов’язують імена кількох майстрів. Над скульптурами першого етапу, мабуть, працював Андрій Бемер [Mieczysław Gębarowicz. Studia nad dziejami kultury artystycznej późniego Renesansu w Polsce. Toruń, 1962, стор. 252 – 254], який оздобив скульптурою також будинок ратуші і, можливо, фасад костьолу бернардинів. Ліплення в куполі й бічний вівтар та інші роботи виконував Ян Пфістер [W.Łoziński. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku. Lwów, 1898, стор. 182 – 185], а основні роботи другого етапу (головний фасад і вівтар) зробив майстер Гануш Шольц [Mieczysław Gębarowicz. Szkice z historii sztuki XVII w. Toruń, 1966, стор. 47 – 65], що прибув до Львова з Кролівця [Кенігсберга] і згодом переїхав до Буська. Отже, над цим видатним твором львівської скульптури в основному працювали майстри, які проходили виучку в Німеччині, що не могло не позначитись на стильовій характеристиці форм.

Разом з різьбленням на дереві та камені в монументально-декоративному мистецтві та скульптурі XVI – початку XVII століття широко застосовували техніку ліплення, зокрема в оздобленні інтер’єрів, про що свідчить ряд уцілілих пам’яток. Сама техніка виконання надавала творам певного забарвлення, вільної і пластичної форми. Поряд з площинним розв’язанням тут застосовували і високий рельєф з окремими півкруглими елементами. Купол каплиці Боїмів у Львові всередині оздоблено трьома рядами кесонів, у яких розміщено скульптурні погруддя та примхливої форми картуші. Всю цю пишну ліпну декорацію виконано з добрим розумінням загальної тектоніки членування півсфери, а також розташування скульптур, які мають перехідний від барельєфа до круглої скульптури вигляд і відзначаються артистизмом виконання.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 144 – 148.

Вкладені елементи

Каплиця Боїмів у Львові. Загальний вигляд. 1609 – 1611 рр. 	Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 100.
Загальний вигляд
Вівтар каплиці Боїмів у Львові. 1609 – 1611 рр. 	Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 150.
Вівтар (+)

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 630

Модифіковано : 21.11.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.