2008 р. Скульптурний декор: оригінали чи копії?

Тетяна Козирєва

Дата: 20.01.2008

Дискусія з цього приводу триває у Львові, мабуть, із рік, однак єдиного висновку фахівці не дійшли. На “круглому столі” у міськраді, що стосувався цієї тематики (“Проблеми збереження скульптурного декору площі Ринок”), стало зрозуміло, що віз і нині там…

На думку міського голови Львова Андрія Садового, за останній час у місті багато зроблено щодо збереження історичної частини. Найбільшими здобутками Андрій Іванович вважає відновлення цеху реставраторів каменю, силами яких відреставровано лева Лоренцовича, фонтан Матері Божої, скульптури лицарів на фасаді будинку на вул. Валовій, 11.

Серед позитивних моментів мер назвав призначення своїм радником Таїси Бушнель – представника Інституту класичної археології Техаського університету, яка курує міжнародні проекти управління охорони історичного середовища. Крім того, на думку міського голови, із приходом на посаду начальника цього управління Лілії Онищенко, “ми чуємо не про проблеми, а про те, як їх вирішити”.

На переконання самої Лілії Сергіївни, зволікати із заміною оригіналів скульптур на копії не можна. Ліпний декор XIX століття у зовсім поганому стані, бо робили його зі штучного каменю або з гіпсу. Найстаріший кам’яний декор (бароко, ренесанс) також не в найкращому стані, бо реставрацію або взагалі не робили, або виконували нефахово. Крім того, декор перебуває на відкритому повітрі й псується.

Як відомо, роботи вже почали – зняли скульптурну групу “Глорія” з будинку №3, що на площі Ринок, бо, за словами Лілії Онищенко, саме ця композиція у найгіршому стані. Чи “Глорію” ставитимуть на місце чи замінять копією? “Питання дискусійне, – каже начальник управління. – Львів’яни, звичайно, хотіли би бачити оригінали. Але коли реставрували Оперний театр, там майже все замінили на копії. Хіба хтось про це знає? Майстри так вирішили, і на тім кінець”.

Аби встановлювати копії, треба мати музей для оригіналів. Лілія Онищенко вважає: якщо є Музей Пінзеля, то чому не може бути музею львівської скульптури? Це має бути нова будівля, наприклад, у районі Кайзервальду.

Натомість директор Галереї мистецтв Борис Возницький у розмові з кореспондентом “ВЗ” заявив: “Уся Європа давно познімала всі оригінали. Зокрема, у Відні. Ми ще у 1980 роках піднімали питання про поступове виготовлення й зберігання гіпсових копій. Щоб із часом, коли оригінали зруйнуються, замінити їх на копії. Далі розмов не пішло. Зараз у Львові з цим – катастрофа!”.

На думку Андрія Садового, до питання зняття і заміни декорів треба підходити обережно: “Перед тим, як розпочинати проект, варто визначити одну чи дві скульптури, реставрувати їх. Також треба визначитися, де ті скульптури зберігатимуться. Щодо музею є різні дискусії, але місце будівництва ще не визначено”.

Коментар для «ВЗ»

Андрій Салюк, президент Благодійного фонду “Збереження історико-архітектурної спадщини Львова”:

– Ми можемо купити у супермаркеті поліетиленовий пакет із зображенням Джоконди, але кожен хоче бачити оригінал. Бо той, хто має оригінал, володіє багатством.

За словами Салюка, тенденція масово забирати оригінали виникла у Європі в 1970-ті роки. А наприкінці 80-х… пригальмувалася.

– Я прихильник опіки над пам’ятками, – говорить президент Фонду. – Часто проблема починається з елементарного, наприклад, протікання ринви. А з часом цей об’єкт стає таким, на якому можна заробляти. Тобто деякі архітектори зацікавлені, щоб об’єкти руйнувалися, щоб потім їх реставрувати. Зрештою, чому, коли говорять про опіку над пам’ятками, йдеться про багатотисячні, часто – мільйонні кошториси? Опіка коштує копійки!

Джерело: “Високий Замок”