2007 р. Історична пам’ять може впасти львів’янам на голови?

Дата: 22.11.2007

Скульптурний декор будинків на площі Ринок унаслідок агресивного атмосферного впливу та не завжди коректно проведених реставраційних робіт викликає тривогу та занепокоєння. Стан скульптур, які дуже часто є авторизованими творами мистецтва, може привести до їх незворотного руйнування та становить безпосередню загрозу жителям Львова і туристам. Реставратори наголошують – елементи скульптур із будинків будь-якої миті можуть впасти на голови пішоходів.

За останніх двадцять-тридцять років через загазованість центральної частини міста і загалом погану екологію історичні пам’ятки, а, зокрема скульптурний декор будинків на площі Ринок, зазнав більших руйнувань, аніж за попередні століття – наголошують експерти. Відтак заради збереження пам’яток і ліквідації загрози безпеці львів ’ ян скульптори та реставратори пропонують проводити демонтаж скульптурного декору будинків із подальшою консервацією та реставрацією. На місці ж демонтованих скульптур пропонують ставити їхні копії.

Власне саме така доля чекає скульптурну групу «Глорія» на аттику будинку № 3 на площі Ринок. Наразі вже опрацьовано методологію виконання реставраційних робіт, яку попередньо розглянули на засіданні консультативної ради при управлінні охорони історичного середовища та на засіданні українського бюро ІКОМОС. Відповідні роботи обійдуться міському бюджету в 96 тисяч гривень.

Як повідомила начальниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко, на наступний рік для реставрації скульптурних груп будинків на площі Ринок заплановано виділити півмільйона гривень із міського бюджету і таку ж суму з державного. Проте за ці кошти вдасться врятувати від остаточного руйнування лише частину скульптурних пам’яток. Доля решти – залишається невідомою.

Поки ж учасники сьогоднішнього круглого столу «Скульптурний декор площі Ринок: проблеми збереження» пропонують насамперед провести інвентаризацію скульптур на будинках у центральній частині міста, визначити їх стан, а відтак і почерговість проведення реставраційних робіт. Хоча, як наголошують реставратори, важко говорити про першочерговість у ситуації, що склалася із скульптурним декором площі Ринок. Адже більшість пам’яток перебувають у дуже занедбаному стані і потребують якнайшвидшої реставрації або принаймні консервації.

Лілія Онищенко, начальниця управління охорони історичного середовища: «Нам вдалося обстежити значно ближче стан культурного декору площі Ринок. Ми обстежили тільки східну сторону площі Ринок. Передовсім кожна окрема скульптура є твором мистецтва. І всі ці роботи поступово втрачаються. Вони також загрожують падінням, що може призвести до травмування жителів і гостей міста. Вирішити нагальну проблему маємо ми, сучасники.

Проблему вирішення культурної спадщини міста потрібно вирішувати всім разом, передовсім слухаючи спеціалістів. Але вирішувати і нам також. Ці всі скульптури стоять на відкритому повітрі, вони піддаються дії снігу, дощу, морозу. За останні 30 чи 50 років вони, можливо, більше знищилися, ніж за попередні століття, які вони стояли на будинках.

Ми почали обстежувати скульптури будинку № 3 на площі Ринок, які є в найгіршому стані. Ці скульптури загрожують обвалом. Не хочу сказати, що це проблема тільки однієї сторони площі Ринок. Весь скульптурний декор площі Ринок є в незадовільному стані, і не тільки площі Ринок».

Юрій Островський, завкафедри реставрації Академії мистецтв: «Ми пропонуємо підходити до реставрації скульптурного декору будинків на площі Ринок не як до архітектурної пам’ятки, а все-таки з тими методами, які використовують у музейній реставрації. Це вимагає іншого способу мислення і нових методів досліджень.

Є сумна традиція, що скульптури, які є у нас у Львові і не тільки на Ринку, дуже багато разів реставрувалися і консервувалися, було проведено багато робіт, але сталося так, що в результаті ми не маємо повного обсягу документації стосовно конкретної скульптури. Зараз в Європі застосовують метод зняття, коли відбувається демонтаж скульптури і її реставрація в іншому місці. Такий підхід є в усьому світі.

Основні руйнівні процеси скульптурного декору проходили через екологічний стан, тобто загазованість середовища, кислотні дощі, несприятливе для каменю середовище. Цей камінь, із якого зроблені скульптури, не був розрахований на такий стан свого буття. Це потрібно враховувати, і це потребує нових методів консервації і реставрації.

Ще одна проблема, яку хотілося б винести на громадське обговорення, – у цілому світі цінністю пам’ятки мистецтва є її документальність, тобто автентичність. Якщо не вдається зберігати скульптуру в цих екологічних умовах, які маємо ми, то в Європі є така практика – автентичні пам’ятки знімають, роблять копії, встановлюють копії, а автентичні справжні документи переносять і зберігають у відповідних установах. Тобто у Львові ця проблема буде виникати. Ми можемо говорити про реставрацію, але без постійного догляду ніколи не буде доброго збереження пам’яток».

Андрій Салюк, президент Фонду збереження історико-архітектурної спадщини Львова: «Я не думаю, що всі скульптури з будинків треба зняти і замінити на копії. Особисто в мене болить нога, але це не значить, що всім треба йти до хірурга.

Я би пропонував, щоби після того, як буде проведено інвентаризацію, було прийнято рішення про першочергові і невідкладні реставраційні роботи і заходи зі збереження. Можливо, ми побачимо, що всі 100 відсотків скульптур нам треба знімати. Але досвід показав, що на площі Ринок при реставрації тієї ж Діани і при її належному збереженні та догляді автентичні скульптури можуть там стояти.

Кожен із нас може побачити геніальну копію Джоконди, але кожен би хотів побачити її оригінал. І якщо ми маємо можливість, щоб оригінали залишалися на своєму місці, то таке рішення варто прийняти».

Іван Сварник, представник Товариства шанувальників Львова: «У Львові є сотні шедеврів мистецтва, виготовлених найкращими скульптурами. Це те, що привертає до нас туристів, які з камерами знімають усі будинки підряд. Це те, що є гордістю Львова і буде приваблювати туристів у майбутньому. Мене – як і будь-якого львів’янина – страшенно болить фізичний стан каменю у Львові. Тому що сиплеться не тільки скульптура, а сиплються самі будинки.

Камінь розсипається через величезну загазованість повітря, агресивне середовище, яке особливо руйнує камінь протягом останнього десятиліття. Я думаю, що ініціатива реставрації кам’яних скульптур дуже скоро мусить дати нам практичні результати, методологію реставрації кам’яної стіни. На будинках треба робити копії скульптур, а автентичні твори мистецтва, звичайно, забирати до музею».

Юрій Криворучко, головний архітектор Львова: «Нам не треба робити «цвинтар скульптур». Можливо, демонтовані скульптури потрібно буде виставити для експонування в захищених місцях, таких як Італійський дворик. Тобто скульптури з площі Ринок потрібно зберігати в тому середовищі, у якому вони з’явилися і перебувають. Мені здається, що не варто робити музей скульптур, бо ми тоді переведемо ці скульптури в інший статус.

Скульптура, яка розміщена на аттиках будинків, не була розрахована на споглядання з відстані одного метра. Я думаю, що добре, якби скульптура «жила» у своєму середовищі. У всякому разі, я думаю, що все, що буде демонтовано на площі Ринок, мусить на площі Ринок знайтися.

Я думаю, що пам’ятки мистецтва могли би надаватися в оренду приватним закладам, які би могли доглядати за ними. У нас є система охоронних договорів, то, я думаю, така система могла б діяти. Але основна думка – автентика пам’яток не повинна збіднюватись, і, якщо ми поставимо на будинках копії, то автентичні об’єкти мусять залишитися у цьому ж середовищі».

Джерело: “Львівський портал”