Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Автентичні скульптури з пл. Ринок та історичного центру Львова планують зрізати й…

2007 р. Автентичні скульптури з пл. Ринок та історичного центру Львова планують зрізати й замінити копіями

Дата: 20.11.2007

Круглий стіл «Проблеми збереження скульптурного декору площі Ринок», скликаний у Львівській міськраді управлінням охорони історичного середовища, вилився у прекраснодушні мрії про лапідарій, який мав би постати у світлому майбутньому, – про це сьогодні, 20 листопада, повідомив кореспондент Західної інформаційної корпорації.

Про стан та проблеми збереження скульптурного декору пл. Ринок доповідали начальник управління охорони історичного середовища м.Львова Лілія Онищенко та завідувач кафедри реставрації Національної академії мистецтв Юрій Островський. Скульптор-реставратор Тарас Бенях надав присутнім проілюстровану слайд-шоу інформацію про методику реставрації скульптурної групи «Глорія», що увінчує фасад будинку № 3 на пл. Ринок.

Дискусії в рамках круглого столу не вийшло, бо усі присутні становили команду для гри в одні ворота. А от обмін щонайцікавішими думками відбувся. Свої міркування про те, що робити із автентичними скульптурами висловили директор Львівського історичного музею Богдан Чайковський, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький, працівник археологічного відділу управління охорони історичного середовища Андрій Дорош, віце-президент Товариства шанувальників Львова історик Іван Сварник, скульптор-реставратор Олег Капустяк, президент Фонду «Збереження історико-архітектурної спадщини» Андрій Салюк, ректор Львівської академії мистецтв Андрій Бокотей та працівник Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» Мирослав Яців.

Наслідком обміну думками стала резолюція круглого столу, яка рекомендує провести інвентаризацію скульптурного декору історичної забудови міста, обстеження стану конструктивних елементів та скульптурного декору, опрацювати програму заходів щодо його збереження, визначити черговість її реалізації та обґрунтувати теоретичні, методичні, технологічні та організаційні підходи до виконання проектних й реставраційних робіт.

На жаль, круглий стіл виявився абсолютно провальним з огляду на те, що на нього не прийшов жоден (!) представник жодної (!) депутатської комісії: ані архітектурної, ані фінансової. То ж не було перед ким розсипати бісер, переконуючи, що порятунок львівської автентики потребує закладення у майбутніх бюджетах великих сум коштів.

* * * * *

Світ давно вже позрізав з фасадів історичну скульптуру, – Борис Возницький

«Ще в 1930-х роках Нотр Дам у Парижі зняв скульптури. Там у Франції так зробили. У Румунії я був, то також не бачив ніде, щоб стояли оригінали, Це все позаносили давно до музеїв. Коли скульптура стоїть на відкритому повітрі, її нищить мороз, гази від машин. Моя думка: однозначно треба скульптуру зняти й поставити під галерею, якщо дозволить директор Історичного музею», – сказав директор Львівської галереї мистецтв Герой України Борис Возницький сьогодні, 20 листопада, на круглому столі «Проблеми збереження скульптурного декору площі Ринок», організованому в Ратуші управлінням охорони історичного середовища Львівської міськради.

Борис Возницький запевнив, що «варто збудувати великий музей подалі від загазованої ями в центрі, десь там, де скансен». «Скульптуру треба рятувати, бо за 50 останніх років її знищено більше, ніж за 200 літ перед тим. 1905 року Львівський лапідарій був біля Порохової вежі, потім ті скульптурні й архітектурні фрагменти перенесли у двір Вірменського собору під дашок, а потім ми аж на 18 машинах вивезли до підвалів Золочівського замку. Там багато чого було – цілі портали!

Але це ненормально, що Львів у Золочеві. Ми маємо у Львові зберігати кам’яну скульптуру. Це дуже добре, що Олег Криськів організував школу реставрації каменю, бо таких реставраторів учать скрізь, а ми своїх ще не маємо достатньо. Питання збереження скульптури я піднімав і у 1980-их роках, казав, що треба робити копії.

Але копії дорогі, то можна просто форми знімати. Форми не такі дорогі, їх можна зняти й поскладати, бо до реставрації руки можуть не дійти. От покійний скульптор Дмитро Крвавич із студентами зняв форми з Бучацької ратуші у 1980-их роках. А у 90-их роботи не було, скульптури сипалися. Однак є форми, і ми вже дві копії відлили для музею Пінзеля. Зберігати форми треба, бо нищення прогресує. Може під футбольне свято збудують великий корпус, а потім коли чемпіонат закінчиться, перетворити його на музей скульптури», – сказав Борис Возницький.

«Музей не має таких приміщень, щоб прийняти автентичну скульптуру з усього Львова. Дещо, звичайно, може стати під галерею Італійського подвір’я, але це не вихід. Для цієї функції можна було б передбачити звільнені ангари на вул. Сахарова, де діє наш відділ – Музей історії розвитку техніки. Але це програма на кілька майбутніх років, і наскільки мені відомо, місто розпрацьовує там інший проект, яким воно бачить майбутній музей. Але питання лапідарію можна обговорювати в цьому контексті», – вважає директор Львівського історичного музею Богдан Чайковський.

* * * * *

«В грецькому залі, в грецькому залі…», – у Львові встановлюватимуть безрукі копії скульптур!

«Стан плачевний, проблеми великі, але добре, що вихованці нашої академії деруться до їх розв’язання», – узагальнив ситуацію із збереженням скульптури в історичній частині Львова ректор Львівської національної академії мистецтв Андрій Бокотей на круглому столі з проблем збереження скульптурного декору пл. Ринок у Львові.

«Підтримую ідею управління охорони історичного середовища демонтувати скульптуру. Її нищить агресивний вплив атмосфери: смог у поєднанні з кислотною водою дають сполуки, які навіть важко визначити. Щодо експонування оригіналів, то думаю, що ефективніше було б встановлювати їх у холах та вестибулях громадських будинків, а не в музеях.

Бо до музею ходять тільки зацікавлені, а в громадських місцях експозиція була б активніша – більше людей мало б змогу побачити ті скульптури зблизька. Керівник Інституту архітектури професор Богдан Черкес просив також передати, що підтримує це рішення», – повідомив учасникам круглого столу Мирослав Яців із «Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка».

«Приємно, що пл.Ринок, 3 обстежили і продемонстрували, в якому стані там скульптура. Думаю, що хлопці скульптори-реставратори дадуть відповідь і на питання: як реставрувати – чи доповнювати втрати, чи лишати в такому вигляді, в якому до нас дійшов оригінал. Якщо скульптуру треба знімати, то перед тим слід спершу зробити інвентаризацію, обстеження стану. Після цього вже приймати рішення про першочергові реставраційні заходи.

Реставрація – це як лікування хворого: для кожного об’єкта потрібен особливий підхід. Досвід реставрації фонтанних скульптур на площі Ринок показав, що в історичному місті можуть стояти й оригінали. Оригінали, які за станом збереженості можуть залишатися, – нехай стоять! Але я однозначно підтримую Бориса Григоровича Возницького в тому, що треба робити копії», – сказав президент Фонду збереження історико-архітектурної спадщини» Андрій Салюк.

«Мусимо збирати матеріал для майбутнього лапідарію. Хоча така перша спроба була у Львові, ще коли щойно збудували новий тоді Личаківський цвинтар. Там під муром із червоної цегли виставили уламки скульптур кінця XVII – початку XVIII століть. Що з ними далі сталося – важко сказати. Я погоджуюся, що скульптуру варто експонувати в музеях, але не десь далеко за містом, а в самому місті. Згадайте Палац мистецтв на Крайовій виставці 1894 року у Стрийському парку, потім із нього зробили спортзал, то може йому повернути первісну функцію? Лишається питання: які копії встановлювати на фасадах. Думаю, що давніх пам’яток – буз рук та інших деталей, що не дійшли до нашого часу, а пам’ятки XX століття – у цілісному вигляді. Бо не слід зациклюватися тільки на площі Ринок, адже є багато скульптури на будинках австрійського часу, – сотні шедеврів скульптури XIX-XX століть, які творять ансамбль австрійського Львова, що його залюбки фотографують туристи. Ми також повинні розпочати програму збереження скульптурного декору із фотофіксації та вивчення фототек початку XX століття, а вже потім визначатися із методологією реставрації», – запропонував історик Іван Сварник.

Думку Івана Сварника про приміщення в центрі міста, придатне для лапідарію, розвинув мистецтвознавець Андрій Дорош: «Автентичну скульптуру можна поставити у Палаці мистецтв. Це приміщення спеціально будоване під музей. Переважно воно напівпорожнє, коли там немає виставок індійських лахів».

Круглий стіл був настільки ж ефективним, як і ті, на котрих п’ять років тому майже ті самі особи пропонували збудувати нове приміщення для музею ікон та інших шедеврів сакральної української культури із збірки Національного музею у Львові. І що? Багато музеїв ці Манілови набудували? А потриндіти… А галочку в планах поставити… А зімітувати бурхливу діяльність… Дивись, а там хтось і грошиків заспонсорує. Недарма ж на круглому столі був присутній самозваний директор міфічної Агенції ревіталізації Львова Олесь Криськів! Ще так трохи відповідного піару, й він подасть заяву про зарахування його в члени ІКОМОСу! Правильним шляхом ідете, товариші-ревіталізатори!

Джерело: «Західна iнформаційна корпорація»