Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Геннадій Осадчий,Тетяна Трегубова

Госпітальне укріплення, 1836 – 51 рр.

(архіт.).

Вулиці Госпітальна, Щорса.

На вершині Черепанової гори, де під прикриттям ретраншементу 2-ї пол. 17 – 18 ст. розміщувалися з 1755 р. дерев’яні госпітальні бараки. Самостійний оборонний комплекс Київської фортеці полігонального типу. Збудовано за проектом К. Оппермана. Розраховано на 500 гармат і 1000 рушниць. Має чотири полігони з капонірами, північний фронт з брамою і напівбаштою, П-подібний у плані будинок військового госпіталю. Укріплення кожного з чотирьох полігонів складали міцний земляний вал заввишки бл. 10 м з ескарповою цегляною стіною, сухий рів, гласис з прикритим шляхом. Вихід у рів з території укріплення здійснювався через три склепінчасті галереї-потерни, розташовані у товщі головного валу. Підхід до потерен і капонірів прикривався окремо розташованою ескарповою цегляною стіною з бійницями, підсиленою з тилу напівциркульними арками (збереглася ескарпова стіна другого полігона). У валу була споруджена головна Північна брама з капоніром, прикрита віддаленою від брами оборонною казармою – Північною напіввежею. З боку зверненого до Печерська горжового фронту були рів і оборонна стіна з трьома брамами і підйомними мостами (не збереглися). У межах укріплення розміщувалися, крім госпіталю, лазні, різні господарські споруди (стайні, сараї тощо), гауптвахта.

Після придушення польського повстання 1863 – 64 рр. капоніри Госпітального укріплення було пристосовано для утримування в’язнів. До амбразур і бійниць споруд було прилаштовано залізні ґрати. Косий капонір перетворюється на політичну в’язницю. Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. всередині укріплення збудовано кілька нових капітальних лікувальних корпусів, Їх будівництво здійснювалося під керівництвом військових інженерів, батька й сина І. І. та І. І. Лільє. В 1950 – 60 рр. колишню еспланаду з боку бульв. Лесі Українки забудовано житловими спорудами. До теперішнього часу збереглися всі цегляні споруди. З земляних укріплень майже повністю збереглися головний вал, рови біля другого полігона. Тепер тут розташований Головний клінічний госпіталь Міністерства оборони України. Головний вал, капоніри першого, другого й третього полігонів, Косий капонір включено до складу Історико-архітектурної пам’ятки-музею «Київська фортеця».

В 1995 р. на фасаді корпусу клініки нейрохірургії та неврології встановлено меморіальну дошку інженерам Лільє.

В 1998 р. здійснено реконструкцію головного валу та площі перед північною напіввежею.

РДВІА, ф. 1819, оп. 1, спр. 97;

ЦДІАУ, ф. 442, оп. 800, спр. 322;

Иконников В. С. Киев в 1654 – 1855 гг. – К., 1904;

Савельев А. И. Исторический очерк инженерного искусства в России. – СПб., 1879. – Ч. 1 – 2;

Трегубова Т. А. К истории развития Печерска в Киеве // Стр-во и архитектура. – 1979. – № 6.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 442.