Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.

Госпітальне укріплення

1999 р. Звід пам’яток Києва

Госпітальне укріплення, 1836 – 51 рр.

(архіт.).

Вулиці Госпітальна, Щорса.

На вершині Черепанової гори, де під прикриттям ретраншементу 2-ї пол. 17 – 18 ст. розміщувалися з 1755 р. дерев’яні госпітальні бараки. Самостійний оборонний комплекс Київської фортеці полігонального типу. Збудовано за проектом К. Оппермана. Розраховано на 500 гармат і 1000 рушниць. Має чотири полігони з капонірами, північний фронт з брамою і напівбаштою, П-подібний у плані будинок військового госпіталю. Укріплення кожного з чотирьох полігонів складали міцний земляний вал заввишки бл. 10 м з ескарповою цегляною стіною, сухий рів, гласис з прикритим шляхом. Вихід у рів з території укріплення здійснювався через три склепінчасті галереї-потерни, розташовані у товщі головного валу. Підхід до потерен і капонірів прикривався окремо розташованою ескарповою цегляною стіною з бійницями, підсиленою з тилу напівциркульними арками (збереглася ескарпова стіна другого полігона). У валу була споруджена головна Північна брама з капоніром, прикрита віддаленою від брами оборонною казармою – Північною напіввежею. З боку зверненого до Печерська горжового фронту були рів і оборонна стіна з трьома брамами і підйомними мостами (не збереглися). У межах укріплення розміщувалися, крім госпіталю, лазні, різні господарські споруди (стайні, сараї тощо), гауптвахта.

Після придушення польського повстання 1863 – 64 рр. капоніри Госпітального укріплення було пристосовано для утримування в’язнів. До амбразур і бійниць споруд було прилаштовано залізні ґрати. Косий капонір перетворюється на політичну в’язницю. Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. всередині укріплення збудовано кілька нових капітальних лікувальних корпусів, Їх будівництво здійснювалося під керівництвом військових інженерів, батька й сина І. І. та І. І. Лільє. В 1950 – 60 рр. колишню еспланаду з боку бульв. Лесі Українки забудовано житловими спорудами. До теперішнього часу збереглися всі цегляні споруди. З земляних укріплень майже повністю збереглися головний вал, рови біля другого полігона. Тепер тут розташований Головний клінічний госпіталь Міністерства оборони України. Головний вал, капоніри першого, другого й третього полігонів, Косий капонір включено до складу Історико-архітектурної пам’ятки-музею «Київська фортеця».

В 1995 р. на фасаді корпусу клініки нейрохірургії та неврології встановлено меморіальну дошку інженерам Лільє.

В 1998 р. здійснено реконструкцію головного валу та площі перед північною напіввежею.

Геннадій Осадчий,Тетяна Трегубова

РДВІА, ф. 1819, оп. 1, спр. 97;

ЦДІАУ, ф. 442, оп. 800, спр. 322;

Иконников В. С. Киев в 1654 – 1855 гг. – К., 1904;

Савельев А. И. Исторический очерк инженерного искусства в России. – СПб., 1879. – Ч. 1 – 2;

Трегубова Т. А. К истории развития Печерска в Киеве // Стр-во и архитектура. – 1979. – № 6.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 442.

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 87

Модифіковано : 21.05.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.