Частина 10. Сучасний Холм

Присвячується 150-тій річниці з дня народження М. Грушевського

Попередню частину див. тут.

«Натомість щодо пам’ятника Грушевському, то в місті над Угеркою дедалі сильніше розгорається дискусія про доцільність і взагалі потребу вшановувати його постать. Те, що не є польським (особливо коли це українська спадщина), нерідко сприймають неоднозначно. Бракує розуміння того, що в історії Холма своє повноправне місце має також її український, руський компонент. Наслідком цього є те, що в назвах вулиць чи площ міста, а також у популярних виданнях про його історію і сучасність доволі важко знайти прямі свідчення про українську спадщину і традицію. Кожен народ має свій пантеон визначних постатей, які функціонують у його історичній пам’яті і є для нього символами. Для українців такими символами в історії Холма є князь Данило, Михайло Грушевський, уенерівці Пилип Пилипчук та Антін Васильчук. Природно, що українці очікують на вшанування цих постатей саме в Холмі, із яким пов’язане життя та діяльність цих особистостей».

Роман Кабачій

історик, публіцист

У перше повоєнне десятиріччя на Холмщині не було жодної можливості повернутися на рідні землі чи розгорнути національну діяльність. Така можливість з’явилася щойно з політичною „відлигою” 1956 р. Саме тоді влада дозволила утворити в Польщі Українське суспільно-культурне товариство. У відродження українського життя включились і холмщаки. „Відлигу” використано було також для часткового відновлення церковних структур. Проте, повернення на рідні землі та національне відродження дуже незначною мірою торкнулося Холмщини.

Вид на Холм, 1975 р.

Після 1947 р. на цих теренах мешкало небагато українців, вони змушені були приховувати від оточення свою національну приналежність. У післявоєнний період на Холмщині, на жаль, не вдалося розгорнути широкої національної праці з огляду на малу кількість українського населення і його морально-психологічний стан.

Красностав, 1963 р. з права в верхній частині знімку помітна колишня православна церква Різдва Богородиці

Післявоєнні виселення змінили етнічне обличчя краю. Українці, які лишилися, виховали своїх дітей поляками. Щоправда, в останнє двадцятиліття простежується певна активізація українського суспільно-культурного життя на Холмщині. Проте як центр українського життя Холм на разі вже не функціонує. Цього міста не відшукаєш на мапі сучасної України, адже воно увійшло до складу сусідньої Польщі, як Хелм. Проте саме Холм має глибоко увійти до серця кожного українця. В цій частині Холму та Холмщини для українця ми пройдемо слідами сучасних українців у Холмі та слідами збереження пам’яті нашої спільноти.

Устилузька брама у Холмі, 1970-ті рр.

***

У післявоєнний період на Холмщині єдиною структурою, що сприяла збереженню національної ідентичності чи принаймні відчуття окремішності залишалася православна церква. Весь час зберігалась традиція найбільшого церковного свята Холмщини – Пречистої в Холмі. У 80-х роках відновлено в Томашеві традицію вшанування Турковицької ікони Богородиці.

Православна церква у Томашеві

Хресний хід біля церкви у Томашеві, 1995 р.

Зміна політичної ситуації в Польщі наприкінці 1980-х років позитивно вплинула на становище українського населення. В цей час у Холмі поновилося навчання української мови для дітей і молоді. У 1990 р. створено в місті відділ регіональної громадської організації — Українське Товариство – першу легальну українську структуру на Холмщині після 1940-х років. Завдяки діяльності цього відділу, зокрема, відбуваються в Холмі скромні українські культурні заходи. Метою Товариства є організація громадського та культурного життя української громадськості Любліна і Холма та Люблінського воєводства, для збереження та розвитку української культури і реалізації громадянських прав української національної меншини в Польщі.

Певний поштовх до пожвавлення українського життя на Холмщині дають приїзди з України холмщаків-виселенців, організовані заснованими на початку 1990-х років у Львові, Луцьку, Рівному та Києві Товариствами „Холмщина”. У 1992 році відбувся в Холмі з’їзд учнів колишніх українських шкіл Холмщини, тоді ж відзначено в місцевій церкві св. Іоанна Богослова 110-річчя від дня народження й 20-річчя від дня смерті митрополита Іларіона. З цієї нагоди видано перше від 40-х років українське видання в Холмі – „Акафіст перед Холмською чудотворною іконою Богородиці”.

У вересні 1994 р. Холм відвідали численні учасники І Світового конгресу українців Холмщини і Підляшшя, який відбувся у Львові. Вони прийняли участь у святі Пречистої та відзначенні 75-річчя утворення Товариства „Рідна хата”.

Учасники І Світового конгресу українців Холмщини і Підляшшя у Холмі, 1994 р.

І в церковному житті 1989 р. став переломним: тоді відновлено діяльність Холмської православної єпархії під назвою „Люблінсько-Холмська” (з осідком у Любліні). Очолив її єпископ Авель (Поплавський). Церкві повернуто кілька храмів, впорядковано майнові питання, створено низку парафій, побудовано нову церкву в Замості (на місці зруйнованої в 1938 р.). Проте це радше символічне існування – нині на Холмщині є лише 10 православних парафій: у Холмі, Володаві, Бончі, Угруську, Войславицях, Грубешеві, Томашеві, Тарногороді, Замості Білгораї. Духовну опіку тут здійснюють нечисленні священики.

Церква св. Миколая в Замості зверху вихідна, знизу новозбудована

Церква св. Трійці в с. Тарногруд

Православна церква й надалі залишається найавторитетнішою структурою, що зв’язує жменьку українців Холмщини з рідною спадщиною, хоч далеко не завжди вона має тут український характер. Довгі післявоєнні десятиріччя проповіді в церквах виголошували російською мовою, а зараз у православних церквах Польщі в обіг активно входить польська мова. Несміливі спроби бодай часткового повернення церкві українського характеру припадають на останні роки після відновлення Люблінсько-Холмської єпархії.

Буремні події ХХ ст. та свідоме «очищення» Холму від українців спричинило те, що від колишнього українського центру наразі залишилася лише пам’ять. Небагаточисельні холмщаки-українці зосереджені навколо єдиної у місті православної церкви Іоанна Богослова (діючої уніатської церкви тут вже дуже давно немає). При ньому гуртується купка українців. Наразі це 100-120 родин.

Церква Іоанна Богослова в Холмі

Наразі холмська церква св. Іоанна Богослова є своєрідним зібранням раритетних об’єктів пов’язаних з українською історією Холмщини – їх останнім сховищем. Тут у церкві зберігся триярусний іконостас. В її внутрішньому оздобленні знайшли місце предмети та ікони, перенесені із знищених в міжвоєнний період православних церков міста (це ікони св. Миколая та св. Леонтія з церкви св. Леонтія при духовній семінарії – сучасний ліцей на вул. Чернецького) а також дві ікони з знищеної під час варварської акції нищення церков в 1938 р. церкви святого Юрія в Стрільцях.

Церква св. Юрія в Стрільцях, архівне фото

Особливим культом оточені копії чудотворних ікон Холмської та Почаївської Богоматері. В церкві знаходяться також реліквії Святого Хреста.

Дзвіниця церкви Іоанна Богослова

В церкві зберігся також штандарт Холмського братства св. Богородиці, сформованого 1852 р., яке діяло до 1915 р. В нартексі церкви можна також оглянути пам’ятну дошку Данилу Романовичу, а у дворі меморіальні знаки трагічним акціям, які спіткали українців на Холмщині – варварській акції знищення церков в 1938 р. та акції «Вісла». Тут також знаходиться меморіальний хрест «Вісли».

Меморіальна дошка Данилу Романовичу – засновнику Холма

Дошка в пам’ять про 55-річницю акції «Вісла»

Монумент в пам’ять про варварську акцію нищення церков на Холмщині та Підляшші

В 1990 р. церква була відремонтована, а в 1991–93 рр. був законсервований іконостас. Від 1999 р. храм має підсвітку. В 2011 р. холмська парафія отримала євросоюзну допомогу на наступний ремонт, який був розпочатий ще у 2003 р. у зв’язку з поганим технічним станом об’єкту внаслідок його побудови на багнистому ґрунті колишньої холмської Оболоні. Поблизу церкви знаходиться також адміністративно-житловий будинок парафії – плебаня д.п. ХІХ ст.

Адміністративно-житловий будинок парафії – плебаня д.п. ХІХ ст.

В Холмі немає регіонального кола Союзу українців в Польщі. Проте тут діє відділ регіональної громадської організації — Українське товариство. Метою Товариства є організація громадського та культурного життя української громадськості Любліна і Холма та Люблінського воєводства, для збереження та розвитку української культури і реалізації громадянських прав української національної меншини в Польщі. Головна садиба товариства розташовулася у Любліні за адресою Краківське Передмістя (Krakowskie Przedmiescie), 23. Наразі офіс українського Товариства знаходиться у Люблині по вул. Спулдельчості праці, 3.

Будинок, в якому розташовувалася садиба Українського товариства у Любліні

Офіційним представництвом України в Холмі є Почесне консульство, яке розміщується за адресою: вул. Монюшки (Stanislawa Moniuszki), 3.

Будівля почесного консульства України в м. Холмі

Сучасний український вимір Холма формує пам’ять про видатних державних діячів, пов’язаних з цим містом. Зокрема, важливе значення в житті сучасної української спільноти Холма відіграє пам’ять про князя засновника – Данила Романовича та голову Української Центральної Ради – уродженця Холма Михайла Грушевського.

Місцем живої пам’яті про Данила є холмська Висока Гірка. В 2014 р. на відзначення 750-ої річниці пам’яті князя Данила в місті відбулася низка урочистих заходів, які супроводжували відкриття Скверу імені Данила Романовича біля підніжжя Високої Гірки. Організаторами заходів виступили Президент міста Холм Агата Фіш, Холмська міська рада, Генеральне консульство України в Любліні, Почесне консульство України в Холмі, Українське Товариство, а також Православна парафія святого апостола Іонна Богослова у Холмі. З українського боку учасниками заходу були зокрема Народний депутат України Євген Мельник, Генеральний консул України в Любліні Іван Грицак (спільно зі співробітниками установи), представник Волинської ОДА Андрій Ломага, Перший заступник Голови Волинської обласної ради Олександр Пирожник, Голова Українського товариства Григорій Купріянович, представники українського товариства «Холмщина» тощо. Низку урочистих заходів розпочато Божественною літургією у православній церкві св. Апостола Іонна Богослова, під час якої відбулася молитва за душу Князя Данила Галицького.

Урочисте богослужіння в церкві Іоанна Богослова з нагоди 750-ї річниці пам’яті князя Данила Романовича

Після завершення Богослужіння здійснено офіційне відкриття скверу імені Князя Данила Романовича (в районі вул. Люблінська 7).

Відкриття скверу Данила Романовича

Урочисту частину відкриття скверу розпочав Голова холмської міської ради Зигмунд Гарджінський, після чого відбулися виступи польського історика Даріуша Домбровського з інформацією про Данила Галицького, представника Люблінського Воєводи М.Кухарека, Голови Українського товариства Г.Купріяновича, а також Першого заступника Голови Волинської обласної ради О. Пирожника.

Завершальна частина заходу проведена у формі урочистого концерту (Центр кінокультури «Кіно Зоря») українських та польських музичних ансамблів та солістів, під час якого Генеральний консул України в Любліні І.Грицак від імені Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна виголосив вітальне слово з нагоди відзначення 750-ї річниці пам’яті князя Данила Галицького.

Центр кінокультури «Кіно Зоря», в якому відбувся концерт на відзначення 750-ї річниці пам’яті князя Данила Галицького

В рамках концерту Президентом міста Холм А.Фіш вручено пам’ятні медалі головним активістам, причетним до безпосередньої організації згаданої урочистості, а також представникам українсько-польської археологічної групи, яка проводить роботи на території Замкової гори міста Холм. Окрім того, також відбувся показ 16-ти хвилинного фільму про Данила Галицького.

Зрозуміло, що даний акт є лише початком повернення полякам і українцям пам’яті про засновника міста та його добу. Надзвичайно важливе значення для подолання існуючої в свідомості поляків остраху перед українською пам’яттю мають спільні українсько-польські розкопки Данилової церкви Богородиці на Холмській гірці. Завдяки цим розкопкам ми дуже багато довідалися про холмську святиню, завдяки праці польських археологів з’явилися з-під землі руїни резиденції на Високій гірці. Зокрема музеєфіковані фундаменти вежі замку Данила.

Мезеєфіковані руїни вежі замку Данила, Холм

Наразі викопані експонати зберігаються в будівлі колишнього церковного братства. Нещодавно в регіональному музеї Холма була підготована виставу, яка презентувала результати розкопок. Підготоване також спеціальне видання присвячена результатом розкопок Данилової церкви та каталог вистави.

Каталог вистави присвяченої розкопкам в Холмській церкві Богородиці можна скачати тут

Польські дослідники, зокрема Даріуш Домбровський порушили багатолітню неписану заборону популяризації давньоруської спадщини Східної Польщі. Наразі надзвичайно важливим продовжити подібні спільні ініціативи та досягнути подальшого увічнення та популяризації українських слідів в Холмі. В новоствореному сквері має постати пам’ятник засновнику Холма – королю Данилу Романовичу.

Холм давно має мати пам’ятник своєму засновнику

Ще одним відомим холм’щаком є Михайло Грушевський. Нажаль, його постать незаслужено оминають польські путівники містом. Наші сусіди воліють уникати постаті будителя українців, який боровся за приналежність усіх українських етнічних земель в тому числі Холмщини до України. При цьому вони забувають що з суто раціональної точки зору М. Грушевський є одним з найбільш відомих та заслужених для історії та культури холмщаків. При цьому він навіть не згадувався в списку відомих людей пров`язаних з Холмом на польській вікіпедії.

Відкриття меморіальної дошки Михайла Грушевського в Холмі по вул. Сенкевича, 14. Фото з музею Грушевського в с. Криворівня. Рік відкриття дошки автору не відомий

В той же час для українців пам’ять про М. Грушевського є дуже важлива. Тут відбуваються українські урочистості, головним чином, за участі гостів з інших регіонів Польщі та України. Встановлено меморіальну дошку на будинку по вул. Сенкевича, 14.

Будівля комплексу піарського монастиря в Холмі – місце народження М. Грушевського. Сюди має бути перенесено його меморіальну дошку. Тут також має бути експозиція присвячена видатному холмщаку

Як ми вже зазначали в попередніх частинах цього циклу, згідно дослідженням вчених, М. Грушевський народився в житловому крилі чоловічої гімназії у будинку монастиря піарів. Тому не точно встановлена меморіальна дошка потребує перенесення. Втім, наразі саме під нею відбуваються церемонії присвячені великому холмщаку. Зокрем, така урочистість пройшла 22 вересня 2006 р. за участі українських консулів та владики Абеля – єпископа Люблінсько-Холмської єпархії польської автокефальної православної церкви.

Українські делегації в Холмі також традиційно відвідують могилу прем’єра УНР Пилипа Пилипчука на православному кладовищі на схилі Високої гірки.

Могила Пилипа Пилипчука в Холмі

Водночас атмосфера антиукраїнських настроїв спровокована інтригами російських агентів впливу призвела до того що депутати Міської ради Холма в 2016 р. відмовили українцям у справі найменування одного із скверів Холма іменем Михайла Грушевського. На зустрічі Міської ради Холма з українськими дипломатами у справі найменування одного із скверів Холма іменем Михайла Грушевського стверджували, що мешканці Холма не готові до такої назви скверу. Варто нагадати, що Українське Товариство з 2006 р. звертається до Міської ради Холма у справі найменування однієї з вулиць, площі чи скверу Холма іменем Михайла Грушевського. На жаль, досі без жодного результату. Варто зауважити, що до участі в зустрічі з радними (депутатами) міської ради Холма у справі найменування скверу в Холмі іменем М. Грушевського не запрошено представників української національної меншини в Польщі. І така реакція польських партнерів спостерігається в той момент як в Україні відкриваються меморіальні дошки навіть діячам, які подекуди приймали щодо українців трагічні рішення, як наприклад Ю. Пілсудському.

Сквер навпроти церкви Іоанна Богослова, де має бути збудований пам’ятник М. Грушевському

Так само поки нічим закінчилися перемовини з дружньою нам Польщею щодо встановлення пам’ятника М. Грушевському у Холмі. Саме з такою ініціативою виступило в середині минулого десятиріччя Українське товариство у співпраці з Посольством України в Польщі. У вересні 2006 р. з участю міської влади Холма та українського дипломатичного корпусу організовано урочисті заходи з нагоди 140-річчя від народження українського історика та політика, а також наукову конференцію «Холмщина на перехресті історії». Відтак у червні 2007 р. міська рада прийняла декларацію, в якій визнала доцільним «почати працю, пов’язану з ушануванням Першого Президента України Михайла Грушевського» і висловила надію, що «ініціатива ця буде сприяти дальшому примиренню та об’єднанню двох сусідських націй». У вересні 2010 р. здавалося, що справа ось-ось успішно завершиться, адже тоді посол України у Варшаві привіз до Холма макет пам’ятника, а влада міста виділила місце у скверику навпроти церкви Св. Іоана Богослова. Згідно зі складеним тоді планом, пам’ятник мав би бути готовий до відкриття у вересні 2011 р., тобто на 145-й день народження М. Грушевського. Проте і на 150-ту річницю діяча, скверик перед холмською церквою і надалі стоїть пустий.

Пам’ятник М. Грушевського в Києві

Натомість, Холмський православний священик із церкви св. Іоанна Богослова, о. Іван Лукашук упевнений: справа з пам’ятником застрягла наразі з українського боку — змінився консул у Любліні, ціла влада, і все завмерло. Бо хоч у нас деякі правоконсервативні кола і переконували, що «Грушевський не був приятелем поляків», влада міста погодилася на встановлення цього пам’ятника. Українці мали представити проект, і де ж він?!

Григорій Купріянович, голова Українського товариства (Люблін), зазначав: «Пам’ять про Михайла Грушевського на Холмщині довгий час не могла мати місця у просторі «офіційного» життя з огляду на політичний контекст. То що польська влада досі боїться батька М. Грушевського – будителя українців Холмщини, чи українська влада не дуже то й наполягає».

Як стало відомо, від час візиту П. Порошенка до Польщі в 2016 р., його польський колега – А. Дуда не рекомендував робити візит до Холма. На хвилі антиукраїнської істерії пов’язаної з річницею Волинської різанини влітку 2016 р. Холмом пройшли антиукраїнські демонстрації.

Антиукраїнська провокація в Холмі, літо 2016 р.

В 2018 р. поруч з пам’ятником жертвам Волинської різанини посалджено дуби в пам’ять про Зигмунта Румля (обставини смерті якого викликають питання) та Волинський дуб в пам’ять про 200 тис. (звідки така цифра?) поляків вбитих на Волині, 2018 р.

Ті, хто організують подібні провокації в інтересах порізнити сусідські народи, дуже добре вибирають місце – просякнуте багатьма трагічними подіями минулого, вони пробують наново відродити упирів минулого і домогтися нової ворожнечі між поляками і українцями.

Не дивлячись на вищевказані проблеми, 21 вересня 2016 р. в Холмі за участі української громади та президента Холма – Агати Фіш, відбулася урочистість присвячена 150-річниці народженню М. Грушевського. Вона включала літургію з нагоди свята Холмської ікони Божої Матері та урочисту панахиду за душу Михайла Грушевського. Поруч з храмом було освячено хрест в пам’ять про нього.

Внутрішній вистрій церкви св. Іоанна Богослова

Хрест в пам’ять Михайла Грушевського

Відбулося також покладення вінків до меморіальної дошки. А у Холмській публічній бібліотеці ім. Марії Пауліни Орсетті по вул. Партизанів, 40, відбулась презентація виставки про Великого Українця «Де сонце вперше повило своїм промінням», створеної з ініціативи українського посольства в Республіці Польща за участі історико-меморіального музею Михайла Грушевського.

Холмська публічна бібліотека ім. Марії Пауліни Орсетті – місце проведення виставки на честь М. Грушевського

До речі, в 2019 р. в цій же бібліотеці пройшла лекційна частина урочистостей з вшанування 100-річниці товариства “Рідна Хата” у Холмі.

Зрозуміло, що рано зупинятися на досягнутому. Має знайти прихисток в сквері навпроти церкви Іоанна Богослова пам’ятник М. Грушевському. Має постати невеличкий музей чи постійна вистава в регіональному Холмському музеї в місці народження великого українського історика та політика. Нагадаємо такий музей існував у Холмі в часи другої світової війни.

Важливо також відзначити меморіальною дошкою та назвою вулиці також ще двох видатних мешканців Холма: Івана Огієнка – духовного пастиря українців Холмщини та Антона Васиньчука – невтомного будителя українців Холмщини та гарячого речника українсько-польського порозуміння. Необхідно встановити цю дошку на будинку по Люблінській, 80, яку Васиньчук збудував для себе. Необхідно включити його кам`яницю та могилу на цвинтарі на Львівській (одразу поблизу бічних воріт з боку Львівської) до програми регулярних українських урочистостей в Холмі.

Актуальним є також створення експозиції присвяченій історії Холмщини та Підляшшя в Національному історичному музеї України.

Надзвичайно важливим є також збереження найдавніших українських нагробних плит з православного цвинтаря на Холмській гірці, а також детальне вивчення та ідентифікація інших українських поховань на православному цвинтарі на вул. Львівській (Lwowska), 22-100 у Холмі. Цей цвинтар поруч з більш раннім на схилі Холмської гірки функціонував для православної української спільноти міста аж до виселення українців з Холма. Тут, зокрема, поховані Антін та Павло Васиньчуки та їх родичі. Необхідно також відшукати та взяти під догляд поховання наступних українських діячів: Васильченко Михайло (1894 – 27.08.1941) – полковник санітарної служби Армії УНР; Карленко Микола (1895 – 1940) – поручник Армії УНР; Левчук Іван (1867-1947) – капелан; Поторжинський Борис (1888 – 03.12.1943) – сотник Армії УНР. Цвинтар на вул. Львівській є матеріалізованою пам’яттю української громади та має бути збережений.

Надзвичайно цінною для нашої історичної пам’яті є також православна частина цвинтаря в Грубешові. Він також має бути детально обстежений. Саме тут, за даними БФ «Героїка», поховані українські православні священики: Костишин Микола (1892 – 10.06.1971) та Ляшенко Василь (1890 – 1956) – капелани військ УНР. Їх могили ще треба відшукати.

Поховання мешканців Холма українського походження на цвинтарі по вул. Львівській у Холмі. Нащадки цих людей маючи українські прізвища вважають себе поляками

Зауважимо, що незважаючи на інспіроване московськими грошима та недалекоглядністю сучасних польських політиків підігрівання питання українсько-польської історії, звичайні поляки зовсім не бояться своїх сусідів-українців. Адже після покращення умов перетину кордону, в місті щоденно перебувають численні наші співвітчизники: або транзитом на працю в Польщі чи Європі, або молоді люди, які навчаються в Холмській вищій професійній школі (в приміщенні колишньої технічної школи для залізничників часів російського панування), або Вищій школі міжнародних відносин (в одному з корпусів колишніх санітарних складів на Грубешівській, 102).

Вища школа міжнародних відносин в Холмі, вул. Грубешівська, 102

Зважаючи на це, складається таке враження, що холмські радці даремно ховаються за спинами своїх виборців. Напевне, їх відношення до українських пам’ятних слідів у Холмі є зовсім іншим. Україна для них не абстрактна дискусія про минуле, а країна, а найближчий сусід, об’єкт торгівельних відносин та регулярного відвідування.

Холм офіційно має українські міста-побратими Ковель та Любомль. Проте набагато важливішими є індивідуальні зв’язки між людьми, які виробилися на прикордонні. Розташування ж Холму на шляху Варшава – Київ в період рішучої Євроінтеграції України, створює для міста нові можливості відновлення міцного добросусідства, опертого о взаємну повагу і розуміння.

В інших містах Холмщини українці донедавна (початок масової трудової еміграції псля 2017 р.) також становили незначну меншість. Чи не найбільша часта їх залишилася у Володаві – 10% українців та білорусів в складі населення. 70 чоловік у сучасній Володаві греко-католики з православними дідами.

Наразі ж Польщу наводнили українські працівники. Звичайно, на сході Польщі їх приваблюють перш за все великі міста, такі як Люблін. Як багато зараз в Холмі українців автору поки не відомо.

***

Так складається, що дорога до дому – до України – багатьох з нас веде через Холм. Не завжди буває добра погода, тож в мряці дощу з вікна автобусу важко зрозуміти де ти є. Проте достатньо вихопити з-за мряки яскраво-білі абриси базиліки, що височіє на Даниловій горі, щоб одразу зрозуміти що ми в Холмі. Так буває, що для якогось народу важливе значення становить місто, яке знаходиться за його межами. З трьох гір, які зображені на гербі нашого східного сусіда – Словаччини – дві наразі знаходяться за її межами. Важливе історико-культурне значення для інших наших сусідів – поляків мають міста Західної України, Литви, Білорусі. Але і в нашому випадку частина власної історико-культурної спадщини розташована на території сусідів, зокрема, на території Польщі. Одним з таких пунктів є Холм. І якщо інше подібне місто – Перемишль є сучасним українським центром з Український домом і реальною суспільною активністю, то Холм та Холмщина після біженства 1915 р. та реалізації після другої світової війни низки депортацій, наразі є лише пам’яттю. Але ця пам’ять дуже важлива. Адже не було другого короля Русі, а Данилова держава досі оточена ореолом давнини, є підставою для романтичної легенди та національної гордості свідомих українців.

В сучасній Польщі Холм є маленьким доглянутим містечком під «східною стіною», розташованим далеко від розвинутого заходу країни, з безробіттям та проблемами звичайними як для Польщі, так і України. Наразі це перевалочна база для контрабандистів, які працюють на українсько-польському кордоні. І лише невелика частина здогадується про справжнє значення цього міста. Значення, яке спочиває в надрах Данилової гори чи в давніх валах інших давньоруських городищ Холмщини. Мало хто уявляє собі, що сучасна тиха Холмщина виступила своєрідним полігоном на якому на русинах-українцях впродовж століть відбувалися експерименти пануючих тут чужих держав. За 400 років панування Польщі з місцевих русинів так і не вийшли поляки, а сформувався новий народ – українці. Його намагалися силою з’єднати з Римом – через унію. Коли до влади прийшли росіяни, вони силою загнали підвладну частину західних українців назад до православ’я та намагалися знати усіх українців назад до спільної колиски з росіянами. Повернення до влади поляків призвело до спроби за 20 років вирішити те, що не вдалося за попередні 400-та років. Звичайно без результату, верніше з результатом у вигляді антагонізму українців та поляків в місцях спільного проживання та Волинської різанини. Кінець випробуванням українців Холмщини поклала епоха післявоєнних депортацій. Наразі більшість людей і не здогадується про всі ті випробування, які пережили на цій землі наші співвітчизники. Проте ситуація має зімнитися і зміниться, коли значна кількість українських відвідувачів потягнеться до Холма і буде питати працівників польських музеїв, де похований Данило Романович, чи де народився Михайло Грушевський? Наразі так роблять лише поодинокі начитані мандрівники. Ситуація зміниться також, коли найславнішими сторінками історії Холма зацікавляться також наші сусіди поляки, коли приймуть це як сторінки своєї власної історії. Початок цьому вже покладено – блискучі праці Даріуша Домбровського та спільні розкопки на території княжого Холму зняли традиційне табу на висвітлення постаті Данила та його періоду. А президент міста Холма Агата Фіш своєю участю і волею увічнення і українських постатей задемонструвала, що для свідомих холмщаків важливі усі сторінки історії їх міста. Проте перед нами ще велика робота. Зміна ситуації вимагає видання двомовних спеціалізованих путівників. В цьому циклі ми намагалися започаткувати процес їх створення. Пошук історичних слідів – це не нудна мандрівка, а захоплюючий історичний квест, розшукуйте українські сліди в Холмі та інших містах, фотографуйте їх і діліться з знайомими. Зробимо їх загальним надбанням усієї зацікавленої спільноти.

ПС: На параді присвяченому 26-й річниці незалежності України одна з військових частин, яка веде бойові дії з оборони України від агресії Росії, отримала почесну назву на честь короля Данила. Нещодавно образ Холму був дуже вдало оживлений для багатомільйонної української аудиторії каналом 1+1 в історичному детективі: «Україна. Повернення своєї історії». Необхідно вітати такі ініціативи, що пробуджують цікавість до таких захоплюючих та несправедливо забутих сторінок нашої історії. Важливо тільки щоб пам’ять про важливі для якогось народу місця не перетворювалась в знаряддя ревізіонізму та територіальних претензій. Як це може відбуватися яскраво показала Росія у випадку Криму. Занепокоєння викликає і поведінка польських правих сил, які перебуваючи у влади, від сентименту за колись великою Річчю-Посполитою перейшли до відверто провокаційних акцій, як наприклад пропозицій зображення Львова та Вільнюса на сторінках польського закордонного паспорту. Дані дії викликали рішучий протест України та Литви. А українські інтернет-оглядачі відредагували на це ще радикальніше розмістивши Холмську базиліку на українській 100 грн. купюрі чи запропонувавши додати на сторінки українського закордонного паспорту двох ведмедиків – білого (герб Холма) та чорного (герб Перемишля). Поки що це тільки жарти. Втім чи варто і далі використовувати складну історію українсько-aпольського приграниччя в політичних інтересах?

Дивіться також:

Цикл Польські сліди в Києві

Цикл Гданськ для українця

Цикл Краків для українця

Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші

Цикл Холм та Холмщина – подорож для українця

Цикл Познань для українця

Літопис українського Підляшшя в пам’ятках одного села

Замойські прикордонні зустрічі – українські акценти Замостя

Український Сімферополь – наше місце в місті над Салгиром

Використані джерела:

Chelm i Chelmske w dziejach. Pod redakcja R. Szczygla- Chelm, 1996.

Історія Холмщини

Staszczyk D. Doswiadczanie historii na pograniczu kulturowym Historiografia Chelma (do 1939 r.)

Холм Прадідівська слава

Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Wojewodztwo Chelmskie 6. Orodek dokumentacji zabytkow. – Warszawa, 1999. – S. 9.

Prozogo K. Chem. Przewodnik. – Warszawa, 1993. – S. 36.

Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 429 – 434.

Борисенко В. та ін. Холмщина і Підляшшя. Історико-етнографічне дослідження. – К.: Родовід. – 1997.- 383 с.

Греко-католицька церква св. Миколи

Православні церкви на Люблінщині

Грушевський М. С. За Холмщину// Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво “Світ”. – 2007. Т. 4. Кн. 1. – C. 107 – 109.

Kiernikowski P. Michal Hruszewski pierszy prezydent Ukrainski // Rocznik Chelmski T. 11. 2007 – S. 241-248.

Тельвак В., Педич В. Холм у житті та творчості Михайла Грушевського // Chem nieznany. Ludzie. Miejsca. Wydarzenia. Pod red. M.Karwatowskiej. – Chem: Chemskie Towarzystwo Naukowe, 2009. – S. 53-61.

Відзначення 750-ої річниці пам’яті князя Данила Галицького в місті Холм

Гуманітарний факультет УКУ організував у Холмі семінар про культурну спадщину пограниччя

Іван Огієнко

Місця страт сталінським режимом в Польщі

Київське товариство пам’яті «Холмщина»

Спогади про Холмщину членів Київського товариства пам’яті «Холмщина»

Заява з нагоди 150-річчя М. Грушевського Холмського віддлення Українського Товариства

Урочисте відкриття скверу Данила Романовича в Холмі

Дебати відносно проведення акції «Вісла»

Ні для скверу Грушевського в Холмі

Кабачій Р. Проблема добровільності в переселенні українського народу з Холмщини в 1944-1945 рр. Rocznik Chelmski.-2007- T.11. S. 497-502.

Відзначення 150-ї річниці з дня народження М. Грушевського у Холмі

Вшанування 150-ї річниці М. Грушевського

Православні парафії Люблінщини

Семінар присвячений І. Огієнку

1994 р. Перший з’їзд Холмщаків та спогади очевидців – українців про терор АК на Холмщині

Холм – заходи в пам’ять про Волинську різанину

Марш Волині в Холмі

Інтерв’ю з В. В’ятровичем з приводу сучасних польсько-українських стосунків, 2018 р.

Машина часу. Українці у Польщі. Холмщина і Підляшшя

Вшанування 100-років заснування товариства “Рідна Хата” у Холмі, 2019 р.

с. н.с. Національного історико-архітектурного музею “Київська Фортеця”

Іван Парнікоза

Київ,

05.05.2018 р.