Поселення (7)
О.В. Лисенко, І.Б. Тесленко
Поселення (7) з храмом на південно-західному «плечі» Аю-Дагу, середньовіччя. Об’єкт знаходиться на південно-західному схилі г. Аю-Даг, на висоті близько 20-65 м над рівнем моря, приблизно в 0,1-0,5 км від південно-східної окраїни смт Гурзуф, в 0,02-0,13 км (мал. 1:25, 32).
Поселення досліджувалося в 1963 р. Південнобережним загоном (кер. О.І. Домбровський) Відділу античної та середньовічної археології Криму Інституту археології АН УРСР. Проводилися шурфування, розкопки на обмежованих площах і зйомка видимих залишків архітектурних споруд [Домбровський, 1974, с. 7, 34-39; Домбровський, Столбунов, Баранов, 1975, с. 108-110; Фірсов, 1990, с. 131-133]. В 1998 р. об’єкт оглянули співробітники розвідувального загону (кер. О.В. Лисенко) Гірсько-Кримської експедиції Кримської філії Інституту археології НАНУ [Лисенко, 1999, с. 47, мал. 25–25, 32; Лисенко, Тесленко, 2002, с. 78–79, 83].
Планування поселення іррегулярне. В його межах (загальна площа – не менше 3,6 га) виявлено руїни близько 50-ти будинків, стіни яких складені з місцевого каменю насухо (або на грязі) та оштукатурені. Площа їх досягає 27 кв. м. Судячи з товщини стін (0,90-1,05 м), окремі будівлі могли бути двоповерховими. На території поселення відкрито залишки залізоробних майстерень.
У його південно-східній частині – однонефний(?) храм, зведений на тиньку із застосуванням архітектурних деталей з вапняного туфу. Орієнтований за лінією півд. зах. – півн. сх. Загальні розміри руїн – 7,5х11,5 м.
Ширина нефа – близько 5,5 м. З північного заходу селище прикривала оборонна стіна завширшки 2,8 м (в її розвалах віднайдено наконечники стріл). Пам’ятник руйнується береговою абразією. Серед знахідок – уламки різноманітного керамічного посуду та покрівельної черепиці, рибальські снасті (гачки, грузила), якір, залізні наконечники стріл, солід Костянтина та Василя I (869–879), численні кістки тварин (у тому числі риб), стулки морських молюсків. За артефактами об’єкт попередньо датується VIII (?) – XV ст.
Література:
Домбровский О.И. Средневековые поселения и «исары» Крымского южнобережья // Феодальная Таврика – К., 1974. – С. 5–56.
Домбровский О.И., Столбунов А., Баранов И.А. Аю-Даг – «Святая» гора – Симферополь, 1975. – 135 с.
Лысенко А.В. Отчет о разведках в Горном Крыму в 1998 г. – Симферополь, 1999 г. – Архив Крымского филиала Института археологии НАНУ.
Лысенко А.В., Тесленко И.Б. Античные и средневековые памятники горы Аю-Даг // Алушта и алуштинский регион с древнейших времен до наших дней. – К., 2002. – С. 59-88.
Фирсов Л.В. Исары. Очерки истории средневековых крепостей Южного берега Крыма. – Новосибирск, 1990. – 471 с.
Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. ». – К.: 2015 р., с. 642 – 643.
