Поселення (2)
Лисенко О.В., Тесленко І.Б
Поселення (2) на північно-східному «плечі» Аю-Дагу, середньовіччя. Об’єкт розташований на північно-східному схилі г. Аю-Даг, за другою оборонною стіною, на висоті близько 240–280 м над рівнем моря, приблизно в 0,70–0,85 км від гирла р. Токата (Четтекє-Узень), над східним прибережним обривом Аю-Дагу, на поляні (мал. 1:7), що згадується в літературі як «Клісури» [Репников, 1909, с. 103] або «Ай-Констант» [Домбровський, Столбунов, Баранов, 1975, с. 113–116; Фірсов, 1990, с. 142–147].
Пам’ятник відомий, певно, з XVIII ст. [Кеппен, 1837, c. 170–172; Репников, 1909, c. 103; Ставровський, 1910, c. 770]. Докладно охарактеризований і картографований у 60-х рр. XX ст. роботами Південнобережного загону (кер. О.І. Домбровський, співроб. О.О. Паршина, О.О. Махнєва, І.А. Баранов) Відділу античної та середньовічної археології Криму Інституту археології АН УРСР. Тоді ж здійснювалось шурфування поселення. Дослідники інтерпретують його як монастирський комплекс («осередок Готської єпархії VIII ст. [Баранов, 1972, с. 250]). Вони також вважають, що тут знаходилися ворота в другій оборонній стіні, через які йшла дорога, що веде до кільцеподібного укріплення [Домбровський, Столбунов, Баранов, 1975, с. 113–116; Фірсов, 1990, с. 142–147]. У 1998 р. пам’ятник оглянули співробітники розвідувального загону (кер. О.В. Лисенко) Гірсько-Кримської експедиції Кримської філії Інституту археології НАНУ [Лисенко, Тесленко, 2002, с. 75, 83–84].
В межах поселення (загальна площа – не менше 1,8–2,0 га) виявлені залишки різного роду стін (крепід і, можливо, оборонних), а також руїни споруд, у тому числі декількох (принаймні 3-х) монументальних, цоколі яких складено з місцевого буту насухо (або на грязі). Одна з них (прямокутна, розміром не менше 7х13 м [Фірсов, 1990, с. 146], товщина стін – до 2 м, цілість – до 1 м [Баранов, 1972, с. 252]) розташована в центральній частині пам’ятника. Дослідники визначають будівлю або як донжон замка чи укріпленого монастиря, що контролював ворота в другій оборонній стіні [Баранов, 1972, с. 252; Домбровський, 1974, с. 40; Домбровський, Столбунов, Баранов, 1975, с. 115], або як триапсидну базиліку в ім’я св. Костянтина та Олени [Фірсов, 1990, с. 146]. На півд.-зах. окраїні комплексу – руїни великого храму, один (північний?) з нефів якого перекритий церквою XIV – XVII (?) ст.
Між цими об’єктами видно руїни (площею близько 80 кв. м) ще одного спорудження, серед яких залягає значна кількість уламків середньовічної покрівельної черепиці.
Цілість пам’ятника задовільна. Серед знахідок фрагменти керамічних посудин (у тому числі піфосів, амфор, глечиків) і будівельних матеріалів (кераміди, каліптери). За артефактами поселення датується VIII (?)-X – XII (?) – XIII (?) ст.
Література:
Баранов І.А. Нові середньовічні пам’ятки на горі Аю-Даг // Археологічні дослідження на Україні в 1969 р. – К., 1972. – Вип. IV. – С. 250–253.
Домбровский О.И. Средневековые поселения и «исары» Крымского южнобережья // Феодальная Таврика – К., 1974. – С. 5–56.
Домбровский О.И., Столбунов А., Баранов И.А. Аю-Даг – «Святая» гора – Симферополь, 1975. – 135 с.
Кёппен П.И. О древностях Южного берега и гор Таврических // Крымский сборник. – СПб. – 1837.
Репников Н.И. Разведки и раскопки на южном берегу Крыма и в Байдарской долине в 1907 году // ИАК. – 1909. – Вып. 30. – С. 99–126.
Ставровский Я.Ф. Горный Крым и Керченский полуостров. // Россия. Полное географическое описание нашего отечества. – СПб., 1910. – Т. XIV. – С. 689–817.
Лысенко А.В., Тесленко И.Б. Античные и средневековые памятники горы Аю-Даг // Алушта и алуштинский регион с древнейших времен до наших дней. – К., 2002. – С. 59–88.
Тесленко И.Б., Лысенко А.В. К вопросу о локализации средневековых храмовых комплексов на г. Аю-Даг // Історико-географічні дослідження в Україні. Зб. наук. праць. – Київ, 2003. – Число 6. – С. 114–135.
Фирсов Л.В. Исары. Очерки истории средневековых крепостей Южного берега Крыма. – Новосибирск, 1990. – 471 с.
Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. ». – К.: 2015 р., с. 643 – 645.