Поселення (1)
О.В. Лисенко, І.Б. Тесленко
Поселення (1) на північно-східному «плечі» Аю-Дагу, середньовіччя. Об’єкт розташований на північно-східному схилі г. Аю-Даг, за першою (нижньою) оборонною стіною, на висоті близько 120-160 м над рівнем моря, приблизно в 0,25-0,40 км від гирла р. Токата (Четтеке-Узень) (мал. 1:6).
Поселення відомо, певне, з XIX століття. В 1905–1907 рр. його, ймовірно, бачив М.І. Репников, який назвав урочище, в якому перебуває об’єкт, поляною «Ай-Констант» [Репников, 1909, с. 102]. Пам’ятник позначений на схемі на форзаці книги О.І. Домбровського, А. Столбунова, І.А. Баранова «Аю-Даг – «Святая гора». На думку О.І. Домбровського, десь тут знаходилися ворота в нижній оборонній стіні, крізь які проходила дорога до кільцеподібного укріплення [Домбровський, Столбунов, Баранов, 1975, с. 122]. В 1998 р. об’єкт оглянули співробітники розвідувального загону (кер. О.В. Лисенко) Гірсько-Кримської експедиції Кримської філії Інституту археології НАНУ [Лисенко, 1999, мал. 25-6; Лисенко, Тесленко, 2002, с. 74-75]. У 1999 р. Алуштинським загоном (кер. І.Б. Тесленко) Гірсько-Кримської експедиції Кримської філії Інституту археології НАНУ здійснювались розкопки розташованих тут же пізньосередньовічного храму та некрополя. При цьому були знайдені рештки більш ранньої церкви, синхронної поселенню [Лисенко, Тесленко, 2002, с. 79-80].
У межах об’єкта (загальна площа – не менше 2,6 га) виявлено залишки більше 30 щільно розташованих будинків, цоколі яких складено з місцевого буту насухо (або на грязі). Будівлі поставлено на терасоподібні майданчики, створені за допомогою кам’яних крепід. На північній окраїні – однонефний храм. Цю споруду також зведено з місцевого каменю на глині, фундамент її поглиблено до материка. Простежено контури частини північної стіни і апсиди (завширшки близько 4 м) будівлі. Із заходу селище заступала потужна оборонна стіна.
Пам’ятник частково порушений грабіжницькими розкопками. Серед знахідок – уламки покрівельної черепиці, стінок амфор «причорноморського» типу і глечиків «із високими шийками», поливних білоглиняних посудин, фрагмент гончарної посудини із зображенням корабля «північного» типу і мореплавця на ньому, уламок свинцевого молівдовула пер. пол. IX ст. (одного з архонтів Херсона?), фрагмент кам’яного надгробка із прокресленим хрестом, «що процвів». За артефактами об’єкт датується VIII (?)–X ст.
Література:
Домбровский О.И., Столбунов А., Баранов И.А. Аю-Даг – «Святая» гора – Симферополь, 1975. – 135 с.
Репников Н.И. Разведки и раскопки на южном берегу Крыма и в Байдарской долине в 1907 году // ИАК. – 1909. – Вып. 30. – С. 99-126.
Тесленко И.Б., Лысенко А.В., Семин С.В. Раскопки христианского храма XIV–XV вв. на северо-восточном склоне г. Аю-Даг // Археологічні відкриття в Україні 1999–2000 рр. – К., 2001. – С. 53-56. Лысенко А.В., Тесленко И.Б. Античные и средневековые памятники горы Аю-Даг // Алушта и алуштинский регион с древнейших времен до наших дней. – К., 2002. – С. 59-88.
Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. ». – К.: 2015 р., с. 641 – 642.