Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації.

Замок “Паланок”

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Замок “Паланок”

Мукачівський замок – видатна воєнно-архітектурна пам’ятка епохи феодалізму – увінчує одиноку сопку вулканічного походження, що підноситься на висоту близько 70 м над долиною р.Латориці. Цей грандіозний комплекс оборонних споруд склався протягом багатовікової історії Закарпаття. Він є надзвичайно складною й розвиненою системою, на окремих ланках якої можна простежити майже всі етапи розвитку оборонного будівництва Середньої Європи.

Гадають, що вже в ІХ-Х ст. на цій горі існувало невелике прикордонне укріплення Київської Русі за Карпатами, яке було зруйноване татаро-монголами в 1242 р.

Найдавніше ядро мурованого замку в Мукачеві, що займало східну частину гірської вершини, склалося з однієї квадратної в плані башти-донжона з криницею в нижньому ярусі, підсиленої ровом та валом. Детальні обміри та натурні дослідження 1971 – 1973 рр. дали змогу точніше визначити ту частину замку кінця XIV – початку XV ст., будівництво якої пов’язане з іменем русько-литовського князя Ф.Коріатовича. У 1396 р. угорський король Сигізмунд подарував йому Мукачеве та закріплені за замком володіння. На початку XV ст. донжон обведено кам’яним оборонним муром з кількома півкруглими або підковоподібними в плані баштами. Три з них збереглися до нашого часу. Форма плану замкового подвір’я – Верхнього замку – наближалася до овалу або до прямокутника з закругленою південною частиною. В’їзд у Верхній замок був влаштований, напевне, з півдня. Існуючий нині прохід на його подвір’я з Середнього замку в південно-східній круглій башті влаштовано значно пізніше. На рівнині, що оточує гору, існував рів, який наповнювався водою з р.Латориці, а на внутрішньому березі рову був укопаний дубовий частокіл – “паланок”, який і дав давню назву замкові. Первісно до замку вела крута дорога по південному схилу гори, а на початку XVII ст. на західному схилі було влаштовано нову дорогу, якою користуються й нині.

Поширення й удосконалення вогнепальної зброї, яка потребувала модернізації фортифікаційних споруд, а також пошкодження цих споруд під час воєнних дій та зміна володарів замку були причиною того, що його протягом 16 – 18 ст. неодноразово добудовували та удосконалювали. Поступово забудовувалася терасами вся Замкова Гора. Комплекс споруд, які групувалися навколо дворів Верхнього, Середнього й Нижнього замків, та передворітні укріплення “спускалися” в напрямку північ-південь.

У 1633 р., коли замком володів семиградський (трансільванський) князь Георгій Ракоці, французькі інженери докорінно, згідно з новими досягненнями фортифікаційного мистецтва, удосконалили оборонну систему замку. В цей час збудовано могутні кам’яні бастіони, що збереглися до нашого часу, та систему звідних мостів з надв’їзними спорудами. Мукачівський замок перетворився на могутню бастіонну, пристосовану до артилерії, фортецю, взяти яку приступом було майже неможливо. Він складався з трьох основних частин, відокремлених одна від одної стінами та витесаними в скелі ровами, через які перекинуто мости (в давнину – звідні). Кожна з цих частин могла захищатися самостійно.

У 1688 р. після облоги німецькими військами, яка тривала близько трьох років, замок був дуже пошкоджений і потребував ремонту й перебудов згідно з вимогами тогочасної військової техніки. Поблизу первісного “паланка” рови засипали й набагато далі від гори, на відстані близько 120..250 м від них, за італійською системою насипали вали з сімома виступними могутніми кам’яними п’ятикутними бастіонами. Зовні вали оточував рів, який наповнювався водою р.Латориці. Одночасно в замку збудовано нові житлові та господарські корпуси. Тоді в основному й склалася та забудова замку, яка збереглася до нашого часу.

Подвір’я Верхнього замку утворене П-подібним у плані палацом його володарів, який складається з кількох житлових та господарських корпусів.

Трапецієподібний у плані двір Середнього замку розташований на другій терасі, нижче від Верхнього замку на 6..8 м, і оточений дво- та триповерховими корпусами, в яких містилися казарми гарнізону та арсенал. Оборонні споруди Середнього замку складалися з кам’яних мурів, ровів та чотирьох бастіонів.

Третя тераса розташована нижче від Середнього замку на 10 м. Тут розміщується Нижній замок, утворений трьома корпусами, збудованими на бастіонах. З півночі двір Нижнього замку сполучався мостом із Середнім замком, а з півдня через звідний міст, прокладений над сухим ровом, – з равеліном.

На найнижчій терасі посередині сухого рову на початку XVII ст. зведено надбрамну башту – останню оборонну споруду, якою, в основному, було завершено забудову замку.

Мукачівський замок разом з усіма своїми спорудами, ровами та оборонними мурами займає площу 13930 кв.м. Довжина його – 248 м, максимальна ширина – 101 м. Його житлові та господарсь’кі будівлі налічують понад 120 приміщень. Він має велику історико-архітектурну цінність як один з найбільших і найскладніших оборонних комплексів на території України.

О.М.Годованюк

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 112 – 113.

Вкладені елементи

Загальний вигляд
Загальний вигляд
Генеральний план
Генеральний план
План верхнього двору з виділеним давнім ядром
План верхнього двору з виділеним давнім ядром
Брама верхнього двору
Брама верхнього двору

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 387

Модифіковано : 27.02.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.