Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Намісництво (№ 18)

Намісництво (№ 18)

Розмір зображення: 800:600 піксел

Жилий будинок 19 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Будинок намісництва 1877 – 1880 рр. (№ 18) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Будинок намісництва (вул.Винниченка, 18) запроектовано на взірець віденських адміністративних споруд (архіт. Ф.Ксенжарський). Будівництво велось в 1878 – 1880 рр. під керівництвом С.Гавришкевича, декоративне оздоблення виконав Л.Марконі.

На поч.20 ст. тут містилось Галицьке намісництво. Перед цим будинком 12.10.1908 р. український патріот Мирослав Січинський застрелив австрійського намісника Галичини графа А.Потоцького.

В листопаді 1918 р. тут містився секретаріат іноземних справ ЗУНР.

Нині тут міститься обласна державна адміністрація.

Дата: 16.03.2007

Будинок на Винниченка № 18, збудований у 80-х роках ХІХ століття як нова резиденція губернатора, намісника австрійської корони, за польських часів використовували як Воєводське управління, тут також містилися численні урядові установи, зокрема, Окружна дирекція публічних робіт, управління будівництва й архітектури, а також Державний архів і поштове відділення № 4. За радянських часів будівля слугувала для обласного комітету Компартії України й обласної Ради депутатів трудящих. Тепер це, відповідно, обласна державна адміністрація й обласна рада народних депутатів. Наприкінці 1990-х, найімовірніше з метою безпеки, вулицю Винниченка біля будівлі ОДА на перетині з вулицею Просвіти перегородили огорожею, яка унеможливила в’їзд сюди автотранспорту з північного боку. Скверик перед будівлею ОДА в часи незалежності неодноразово був місцем найрізноманітніших демонстрацій і пікетів, під час помаранчевої революції 2004 року тут збиралося до 15 тисяч осіб. На фасаді облради встановлено меморіальну дошку на честь видатного діяча українського національного відродження В’ячеслава Чорновола, який у 1990-1992 роках був головою Львівської обласної ради, а у скверику навпроти будівлі в грудні 2002 року встановили пам’ятник Чорноволові. Асфальтовану дорогу, яка перетинає скверик, сполучаючи вулиці Підвальну та Винниченка, й автомобільний рух якою існував до побудови пам’ятника, з 2002-го зробили пішохідною. У цьому ж скверику за радянських часів викопали бомбосховище – атрибут, що безпомилково вказував на стратегічну важливість для тоталітарної системи тієї чи іншої будівлі та її працівників.

Ілько Лемко

Джерело: “