Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2009 р. Куди прямував старенький трамвай…

Володимир Гармаш

Дата: 09.04.2009

“Повези мене туди, де асфальту нема…”, – звертаючись до старенького львівського трамвайчика, натхненно співає “Піккардійська терція”, воскрешаючи в душі ностальгійні спогади про юність. Про ті часи, коли можна було сісти у невеличкий вагончик вузькоколійної лінії і прямо з міської вулиці потрапити на квітучу карпатську природу.

Ще й до сьогодні у багатьох місцях гірської частини Львівщини збереглися ті залізні рейки… А сам старенький трамвай, наче пам’ятник невблаганному часові, постав на початку вулиці Галицької, біля монумента королю Данилу, і взяв на себе функції кав’ярні, де юнаки призначають романтичні зустрічі чарівним львів’янкам.

Саме у 2009-му минає рівно 130 років від дня першого рейсу у Львові кінного трамвая. Про це повідомляє краєзнавче видання “Галицька брама”. Колії для кінки (завширшки 1 метр) почали будувати у червні 1879 року. Депо (разом зі стайнями для коней) розташовувалося на нинішній вулиці Ярослава Мудрого (район вул. Городоцької). Будівлі цієї вже нема – на її місці височить багатоповерхівка, позаду якої збереглися залишки стайні.

Вагони міської вузькоколійки були пофарбовані в темно-синій колір; на цьому тлі ефектно виділялися білі написи з червоним контуром – “Трамвай львівський”. Перший пробний рейс відбувся 27 листопада 1879 року. Кінний трамвай виїхав з депо і попрямував до площі Митної. Було в екіпажі три вагони: перший літній відкритий, другий – з одним салоном, а третій – пасажирський, поділений на два класи. Трамвайний персонал складався із львівських міщан, одягнутих у пристойні однострої і кашкети з червоними козирками. Коні були добре вгодовані – їх закупили у Мостиськах та Бердичеві.

Регулярний рух з пасажирами розпочався навесні 1880 р. Спочатку всіх перевозили безкоштовно, згодом – за гроші. На залізничний вокзал трамваї їздили згідно із розкладом потягів. Маршрут пролягав від “Казарм Фердинанда” (ріг вулиць Ярослава Мудрого і Городоцької). Оскільки тут був крутий підйом, то до вагона підпрягали третього коня, за що з пасажирів брали додаткову плату. Спочатку вартість однієї поїздки по всій лінії становила 15 центів, а місячний квиток коштував 3 злотих.

Друга лінія кінного трамвая була на Жовківському передмісті: рух на ній відкрився лише 18 березня 1881 року. До 1889 року (через десятиліття) товариство “Львівський трамвай” мало у своєму користуванні 37 пасажирських та три вантажні вагони, а також 105 коней.

Піковим роком за обсягами перевезень став 1894-ий, коли у Стрийському парку відкрилася крайова виставка (протягом цього року 54 вагони і 120 коней перевезли 2 млн. 692 тис. пасажирів). З введенням електричного трамвая кількість пасажирів конного суттєво зменшилася. Рух конок головною лінією – від залізничного вокзалу до площі Митної припинився 29 грудня 1908 р.

15 січня 1909 року на кінному ринку у Львові продали 60 трамвайних коней, а вагони кінного трамвая якийсь час використовували як причепні до електричних, аж поки вони не зникли з нашого життя.

Джерело: “Високий Замок”