Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Грушевського вул.

Розмір зображення: 800:600 піксел

Перейменування:

до 1939 р. вживалась назва вул.св.Миколая;

в 1939 – 1990 рр. – вул.Щербакова.

З 1991 р. – вул.Грушевського.

Проспект Шевченка з вулицею Івана Франка з’єднує вулиця Грушевського, названа так 1990 року на честь першого президента України Михайла Грушевського (1866-1934); від 1844 року називалася дорогою Святого Миколая, бо пролягала повз однойменний костел; від 1851-го мала назву Академічна, або Університетська нова, оскільки сюди перенесли корпуси Львівського університету, який 1848 року згорів на вулиці Театральній; від 1871 р. – Святого Миколая; у 1945-1990 роках – Щербакова на честь радянського партійного та військового діяча Алєксандра Щербакова (1901-1945).

У будинках № № 7 і 9 від періоду СРСР працює магазин продуктів “Темп”.

У будівлі № 8 від часів незалежності міститься ресторан “Пекін” і редакція культурологічного часопису “Ї”.

У житловому будинку № 10 за польських часів була кав’ярня “Зем’янська” Шреєра.

Під № 11 до війни містився ресторан Єґера та перукарня Вурцеля, за часів СРСР, у 1950-х роках, працювало пошиття головних уборів, згодом тут функціонував Будинок побуту, зараз – магазин-салон одягу “Ейфорія”.

У будинку № 15 за польських часів містилася Аптекарська палата Східної Малопольщі, Аптекарське товариство та Спілка фармацевтів, зараз тут бутик “Охнік”.

Під № 16 за Польщі була приватна гімназія № 2, за часів СРСР – вечірня середня школа робітничої молоді № 20 і Будинок піонерів Ленінського району, від радянських часів міститься РАЦС Галицького та Сихівського районів і, від часів незалежності, кафе “Міраж”.

У будівлі № 18 за Польщі працювала фабрика іграшок, зараз тут жіночий бутик одягу “Естіль”.

У будинку № 20 до війни працював ресторан Гервюца, нині тут студія дизайну “Гардин” і магазин взуття “Ле Гранд”.

У будівлі № 23 – гомеопатична аптека лікарських трав “Під Святим Миколаєм”, до 1939 року її власником був Саркісевич, за Польщі в цьому будинку також містилися видавництво та книгарня “Лектор”, від 1950-х років працював ремонт взуття та майстерня з ремонту й пошиття одягу, в 60-80 роках ХХ століття тут функціонувала “Міськдовідка” та приймальний пункт Будинку побуту, зараз у цьому приміщенні, крім аптеки, від 2000-х працює магазин ювелірних виробів “Золото”.

Адресу № 26 за Польщі мала поштова книгарня “Льот”, нині цієї адреси не існує. Забудова вулиці: класицизм, історизм.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 28 листопада, 2008 року, № 176 (484)