Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Параскеви (№ 77)

Церква св.Параскеви (№ 77)

Розмір зображення: 600:800 піксел

Парасківська церква 1645 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 53].

Церква П’ятниці кін.13 – поч.14 ст., відбудована в 1643 – 1644 рр., відновлена в 1775 р. [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

Парасківська церква 1645 р. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Церква св.Параскеви 1645 р. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

До цього ж типу належить і П’ятницька церква у Львові. Збудована вона на місці давньої дерев’яної, а пізніше – й мурованої церкви. Виникнення її (можливо, на існуючій основі) припадає на 1644 рік, про що свідчить напис на різьбленій плиті з гербом молдавських господарів та ініціалами ктитора церкви Василя Воєводи. Стіни споруди викладено з великих неправильної форми кам’яних брил, високо розміщені вікна та бійниці підкреслюють оборонні риси її архітектури. Вежа увінчується глухою аркатурою строгого малюнка та витягнутих пропорцій. Стримані й лаконічні форми інтер’єру пожвавлює іконостас, оздоблений багатим орнаментальним різьбленням. [Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 87]

У церкві знаходиться образ св.Варвари з підписом “Andrzej Dunajowski АФЛД” (= 1534) [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 129]. Здається, буква “фі” (500) поставлена помилково замість “псі” (700); тобто більш імовірно – 1734 рік; це краще узгоджується і з польським підписом маляра.

Після пожежі 1623 р. церкву відбудували в 1644 р. на кошти молдавського господаря Василя Лупула, про що розповідає пам’ятна таблиця.

В 1908 р. шатровий верх вежі замінили на баню з сигнатуркою (архіт. М.Лужецький).

В 1997 – 1998 рр. збудовано дзвіницю.