Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Балабана вул.

Вулицю Джерельну з вул.Куліша з’єднує вулиця Балабана, названа так 1992 року на честь львівського православного єпископа Гедеона Балабана (1530-1607). До 70-х років ХІХ століття вона називалася Сонячна бічна, від 1871-го – Берка Йоселовича на честь бойового соратника Тадеуша Костюшка в польському національному повстанні 1794 року, за часів німецької окупації – Леся Українкаґассе, від 1946-го – Лазо на честь військового діяча російського комуністичного руху.

У житловому будинку № 5 за радянських часів був магазин уцінених товарів і магазин-салон з обслуговування інвалідів. Під № 6 за Польщі містився магазин кухонного посуду Нора й фотоательє Файля. У житловому будинку № 11 до 1939 року була кондитерська Любліна. Під № 12 за часів СРСР була ткацька бавовняна фабрика, 2008 року цей будинок разом із будинком № 14 знесли через заплановане там спорудження житлового комплексу з підземними гаражами. Під № 13 (11-а) за польських часів була фабрика газованої води Пойзора, зараз тут склад. Адресу № 14 від повоєнних часів має Львівський склодзеркальний завод, заснований 1948 року. У будівлі № 15 до 1955-го містилася редакція газети “Сталинское знамя”, тепер – складське приміщення. У житловому будинку № 21 за Польщі працювала пекарня Ґрубера. Під № 22 за польських часів функціонував магазин взуття Капера й виготовлення рекламних плакатів Ґореніка, нині тут приватний стоматолог. Під № 24 до 1939 року був склад старого заліза і металів Шорра, тепер тут офіс ЗАТ “Галрембуд”. П’ятиповерховий житловий будинок № 25 звели в 1970-х роках. Забудова вулиці: класицизм, сецесія, конструктивізм 1930-х і 1970-х років.

Вулицю Таманську з вул.Балабана з’єднує вулиця Ляймберга, названа так 1992 року на честь командира єврейського куреня в Українській Галицькій Армії Симона Ляймберга. Від 1895-го вона називалася Коженьовського на честь англійського письменника й публіциста польського походження Юзефа Конрада Коженьовського (1857-1924 рр.), у 1946-1992 рр. – Ползунова на честь російського винахідника теплового двигуна. У житловому будинку № 3 за польських часів працював магазин канцелярського приладдя Бреннера. Під № 5 до 1939 року містилася пекарня Зайдена, нині тут турфірма “Тартл”. Забудова вулиці – класицизм і сецесія.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 4 квітня, 2008 року, № 48 (356)