2008 р. Зіграємо в тавлі?

Інна Філіпенко

Дата: 26.11.2008

Нещодавно закінчилися розкопки в одній з історичних частин Києва – на вулиці Спаській, 35, що на Подолі. Як запевняють археологи, їхня основна місія – провести рятівні роботи, тобто знайти та зберегти історичні цінності, перш ніж на цій території розпочнеться будівництво. За два роки дослідницьких робіт учені знайшли тут багато цікавого. Одна з останніх знахідок – фігурки давньоруської гри тавлі, схожої на сучасні шахи. Виготовлені вони з іклів моржа, які привозили у Київську Русь із країн Скандинавії.

– Тавлі – це старовинна гра давньоруського періоду, – зазначила начальник Спаського розкопу Наталія Хамайко. – Важко сказати, де саме фігурки виготовлялися в Київській Русі, але вони повністю повторюють форму тих іграшок, які свого часу було знайдено у скандинавських країнах. Ми припускаємо, що тавлі виготовили скандинави, які приїхали на Русь, оскільки ікло – це дуже складний для обробки матеріал: у ньому немає дентину, тільки емаль, тому різати його дуже важко, треба знати, як це робити. Тому, швидше за все, займалися цим саме скандинави, бо русичам це мистецтво не було відоме.

Наразі археологи знайшли чотири тавлі з різних ігрових наборів. Але ніхто не знає, яка кількість повинна бути у повній колекції. Натомість достеменно відомо, як грати у тавлі: на дошці, розкресленій на квадрати чи інші геометричні фігури, ставлять тавлю-короля, якого охороняє його табір. Як розповіла Наталія Хамайко, по чотирьох кутах дошки стоять супротивники, переможе король, коли дійде до одного кута дошки, а поразка настане, коли його оточать із чотирьох сторін.

Незабаром іграшки зможуть побачити кияни та гості міста у музеї Центру археології Києва. Сюди тавлі передадуть після обробки та вивчення спеціалістами. Окрім цих фігурок, науковці знайшли фрагменти черепів моржа – матеріалу, з якого робили ці іграшки.

– Знайдені тавлі роблять вагомий внесок у вивчення історії Києва, – розповідає далі Наталія Хамайко. – Оскільки територія розкопок – це колишня приватна садиба, знахідки підтверджують торговельні зв’язки її господарів зі скандинавами, що для ХІІ століття вже не було властиво, але докази цього, як кажуть, перед очима. Знайдені іграшки свідчать, що на цій території жили не другорядні люди, адже вони могли заплатити за виробництво дорогих речей із моржевих зубів. Усе це свідчить про розвиток Києва та його зв’язки з іншими країнами, а також інформує нас про фінансове становище людей, які жили на цій території.

За час розкопок археологи зібрали уже цілу колекцію знахідок. Донедавна однією з найбільш унікальних речей вважали меч ХІІ століття, який знайшли у споруді, що згоріла у пожежі під час пограбування Києва Андрієм Боголюбським. Але нині на першому місці за унікальністю стоять тавлі. Окрім них, на Спаському розкопі було знайдено інші давньоруські ігри – шашки та бабки (це схоже на дитячу гру в битки, коли треба збити своєю фішкою фігурки інших гравців).

Як переконують учені, ігри на Русі були досить популярним заняттям. Найчастіше у них грали воїни, неабиякими ігроманами були й королі. У Європі часів Середньовіччя навіть існували кодекси законів, які висували ряд обмежень та заборон для воїнів-гравців, наприклад, не можна було заставляти свого коня чи обладунок: раптом завтра війна, а вояки програли усе своє бойове спорядження? Свого часу вміння грати у настільні ігри прирівнювалося до воїнської доблесті. От і нам би зараз так…

Джерело: «День»