Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1968 р. По Україні

Г. Н. Логвин

1968 р. По Україні

Розмір зображення: 800:745 піксел

Собор Різдва Богородиці в Козельці. 1752-1763 рр. Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 143.

З архітектурно-мистецького погляду найцікавішою є церква Різдва Богородиці, збудована А. Квасовим та І. Григоровичем-Барським. Величезний собор відзначається оригінальним планом: він складається ніби з хрещатої церкви і вписаного в неї квадрата, але так, що рамена трохи виступають за межі квадрата, в якому широко розставлені чотири опорних стовпи, що несуть систему склепінь і п’ять бань, поставлених, як у давніх храмах,- – у міжрукав’ях. Нижній ярус церкви, де розміщені усипальниці Розу-мовських, піднятий. З трьох боків у церкву ведуть оригінальні напівкруглі ґанки з відкритою колонадою, завершені шатровими верхами. Завдяки цим особливостям масив храму енергійно розчленований. У ньому вражають багатство і контраст вертикальних і горизонтальних членувань, що буквально не лишають вільної площини. Споруда сприймається як велетенський утвір витонченого ювелірного мистецтва завдяки архітектурним деталям – пілястрам, карнизам, наличникам, рустам, капітелям та ліпленим орнаментальним оздобам. Звідки не в’їздити в Козелець, звідусіль на десятки кілометрів видно її пірамідальне громаддя.

Піднімемось по сходах на півкруглий ґанок, розташований так, що коли вийти на площадку, то опиняєшся обличчям до входу, де відразу ж видно небуденний інтер’єр з височенним іконостасом. Архітектори свідомо зробили східці так, щоб вразити глядача несподіванкою при вході всередину собору. Могутні пілони здіймають у височінь широченну баню, осяяну світлом з величезних вікон. Бічних бань не видно – вони затиснуті широкими пілонами. В інтер’єрі панують центральна баня і величезний іконостас, що вражає не тільки розмірами, але й багатством архітектурних деталей, різьби та живопису. Інтер’єр, крім іконостаса, стримано оздоблений ліпленими орнаментами, що завдяки побіленню здаються ажурними і легкими.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 144 – 145.