Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Шолом-Алейхема вул.

Вулицю Городоцьку з вул.Раппапорта з’єднує вулиця Шолом-Алейхема, названа так 1991 року на честь видатного єврейського письменника (1859-1916). Від 1895-го вона називалася Бернштайна, в часи німецької окупації – Любартґассе на честь литовсько-руського князя Любарта Гедеміновича (1300-1383), у 1945-1991 рр. – Фурманова на честь російського радянського письменника Дмітрія Фурманова (1891-1926).

У житловому будинку № 4 за Польщі був магазин канцелярського приладдя Кіршгорна.

У житловому будинку № 5 до 1939 року містилася кондитерська Тічера, зараз тут магазин “Тюльпан” (тюль, штори, канцтовари) та пивбар “Краб”.

У будівлі № 11 за польських часів функціонувало товариство єврейських ремісників “Яд Харузім”, від 1950-х – будинок і палац культури промкооперації, від 1960-х – Палац культури виробничого об’єднання “Електрон”, відомий у народі, як “Сарай”, зараз тут відділення “Західінкомбанку”.

Під № 12 за польських часів містилося правління єврейської громади Львова і єврейський музей, у 1940-х тут була Львівська зуболікарська школа, у 1950-х – медичне училище № 2, у 1970-1980 рр. – кафедри медінституту, від часів української незалежності тут працює Львівський центр юдаїки та єврейської освіти, Міжнародний центр “Холокост” імені доктора А. Шварта і Львівська обласна благодійна організація Бней Бріт “Леополіс” імені Е. Домберґа.

У житловому будинку № 13 (11-а) за польських часів був ресторан Хая Бомбаха, нині тут страхова компанія “Форум”, виготовлення дерев’яних вікон і дверей “Холтекс” і приймальня громадян Шевченківського райвідділу міліції.

У житловому будинку № 14 від часів СРСР розташована центральна міська бібліотека № 21.

У житловому будинку № 16 за польських часів був магазин електротехнічних товарів “Електро-Радіо” Редліха.

У житловому будинку № 17 до 1939 року була друкарня “Праця” й перукарня Кобера, в 1950-х – чайна та ремонт взуття, в 1960-1980 рр. – їдальня № 58, зараз – крамниця “Сумки”, більярдна й салон мобільного зв’язку.

У житловому будинку № 18 за польських часів був магазин взуття “Леонія” Екштайна, тепер тут бар “Беатріс” і приватний нотаріус. Забудова вулиці: класицизм і сецесія.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 21 березня, 2008 року, № 40 (348)