Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Городище с

Історичні адміністративні поділи

Це поселення вперше згадано у грамоті князя Федора Коріатовича для Гринька, виданій 20 червня 1391 р. [Груша А. Фёдара Карыятавіча за 1391 г. – Беларускі гістарычны агляд, 2001 г., т. 8, сш. 1/2, с. 123 – 135].

Вонячинський намісник Семен Кмітич скаржився великому князю на вінницького старосту кн.Ф.А.Сангушка (з листа вел.кн. Сигізмунда-Августа до Ф.А.Сангушка з 20.04.1546 р.) [Поліщук В. Урядницький клан луцького старости князя Богуша Корецького. – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 275 – 276].

За переказом, село раніше знаходилось в іншому місці, де ур.Церковний Хутір. Там була і церква [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].

В 1905 р. зафіксована назва Вонячин [Крылов А. П. . – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 157].

Давня назва – Вонячин. Так село названо, наприклад, на польській військовій карті 1924 – 1939 рр. . На карті 1984 р. – уже Городище

Указ Президії ВР УРСР від 7 червня 1946 р. « історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Вінницької області»: село Вонячин іменувати село Городище і Вонячинську сільську Раду — Городищенська.

Довідка у Вікіпедії: