Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.

Церква св.Миколи

2006 р. Вічна ротонда як спосіб вибивання грошей

Вічна ротонда як спосіб вибивання грошей

Ще кажуть, що тут нібито можна очистити душу від зла

Як стверджують деякі знавці, Ужгородська (або ж Горянська) ротонда – найцінніша і найстаріша пам’ятка храмової архітектури, яка збереглася в Україні з ХІІ століття і поступається за своїм значенням хіба що Софії Київській. Не будемо сперечатися з фахівцями. Ось тільки виявляється, що на ремонт ротонди потрібно декілька мільйонів гривень. А де їх взяти, і чому все-таки так багато?

Горянська ротонда височить на скелястому виступі Анталовецької поляни, що на околиці Ужгорода. Звідси відкривається чудовий краєвид на ліси та Карпатські гори. Упродовж останніх років святкування Дня Ужгорода починається саме звідси – з пагорбу, де стоїть один з найдавніших пам‘ятників Закарпаття – загадковий храм св. Анни.

У 1879 році під час ремонтних робіт у напівзабутій церкві св. Анни, яка розташувалась у невеличкому селі Ужанського комітату, під старою штукатуркою раптом почали з’являтися на світ кольорові фрески. І не одна… Спеціалісти з Будапешту, які терміново прибули у Горяни, сплеснули руками – це ж справжня сенсація! Вже попередній аналіз горянських фресок засвідчив, що намальовані вони були у ХІV- ХV столітті. Через деякий час була скликана комісія з охорони пам’яток історії та культури і зроблено офіційну заяву. Таким чином, церква з околиці Ужгорода стала відома на всю Європу. І не тільки своїми неповторними фресками, а й своїм віком – понад 800 років!

Але перші реставраційні роботи розпочались тільки у 1912 році, коли міністерство освіти та науки Угорщини, нарешті, виділило потрібні кошти. Тоді ж укріпили фундамент ротонди, замазали тріщини, а фрески сфотографували і почали роздумувати, як їх врятувати від невблаганного часу. Над ротондою спорудили нову шоломоподібну покрівлю, а фрески вирішили не чіпати, тільки забілили ті місця, де їх не було. А місцевим греко-католикам згодом дозволили проводити тут служіння, але ні в якому разі не займатися самостійною реконструкцією будівлі…

17 травня 1957 року під час недільного богослужіння блискавка вдарила у храм. Загинуло 5 вірників, десятки отримали важкі травми. Після цього ротонду було закрито.

А оскільки вона була пам’яткою європейського значення, її передано Закарпатському художньому музею. Тільки туристичного об’єкту, який став би візитною карткою Ужгорода, з неї так і не зробили. Навіть нормальної дороги не проклали.

Слід зауважити, що ротонда, переживши важкі часи нашої історії, опинилася у дуже важкому стані саме на початку ХХІ століття.

Після 1990 року церкву повернули греко-католикам (було проведено навіть місцевий референдум з цього питання). Громада одразу приступила до ремонту приміщення: самої ротонди, нави і секрестії. Саме наву при новітньому ремонті у 1994 році покрили… бляхою, що аж ніяк не відповідає вимогам реставрації архітектурної пам’ятки. Громада посилалась на те, що грошей на дубовий гонт у неї не було.

Запросили також місцевих художників, які розмалювали стіни нави новими розписами, які, кажуть, дуже невдало дисонують з давніми. Ще подейкують, що “реставратори” навіть хотіли вкрити шаром цементу історичні фрески, і їх встигли вдалося вчасно зупинити…

Також провели опалення. І газові труби розташувались на самих видних місцях – з готичних вікон почали стирчати витяжні труби конвекторів. А біля самої ротонди почали будувати двоповерхову церковно-приходську школу. Проти цього виступили мистецтвознавці та музейні працівники. А завдяки журналістам про проблеми Горянської ротонди дізналися представники громадськості і керівництво міста.

Звісно, таку унікальну архітектурну пам’ятку втратити неприпустимо. Тим більше, унікальні фрески, яким ціни немає! Як вони дійшли до нас скрізь всі часи, важко збагнути – це справжній подарунок через віки для прийдешніх поколінь. Сюжети розписів зображують найважливіші епізоди з земного життя Ісуса Христа, фрески вражають простотою і життєвістю їхніх персонажів, в цьому їх унікальність.

Хто був той майстер? За однією з версій, він міг потрапити до Ужгорода з Італії разом із володарем Горян Миколою Другетом, котрий прийшов сюди з самого Неаполя у 1354 році. Це нібито техніка відомої школи Джотто (1266-1337). Але як би там не було, ми маємо зберегти цю розкіш для наших дітей і для гостей Закарпаття.

Тільки з деяким подивом дізнався з однієї місцевої газети, що на реставрацію горянської ротонди, за підрахунками реставраторів, потрібно не багато, не мало – мінімум 2 млн. 500 грн. із державного бюджету. А це півмільйона умовних одиниць!

Кажуть, з ужгородського міського бюджету вже передбачено цього року виділити на реставрацію ротонди 40 тис. грн.

Тим часом “реставратори” відправили пакет документів на адресу Віктора Ющенка. Очікують, що гроші скоро надійдуть – у Києві ж не дурні сидять. Розуміють, що народне надбання треба зберігати. Інакше що ж то за нова національно-свідома влада?

Та може статися, що і цих грошей виявиться замало. Справа у тім, що ремонт планують розтягнути на 10 років, залучивши до справи італійських та угорських майстрів. А як же – справа копітка. Тим більше, що гроші не пахнуть…

Однозначно, що Горянську ротонду треба рятувати. Благо, що її проблемами почали перейматися міські депутати. Але якщо хтось думає, що з цієї справи можна трохи зекономити і пустити мільйони “наліво”, як робилося за часів Януковича, то глибоко помиляється. Бо народ не дрімає – його всевидюще око стежитиме за вами, панове.

Ось і директор обласної філармонії зібрав нещодавно журналістів і розповів, що майже 4 мільйони гривень виділені на реставрацію унікальної пам’ятки архітектури, якою є 100-літня синагога (філармонія), зникли у невідомому напрямку.

Винуватців знайти не можуть, і хоча ремонт виконано на 30%, далі справа не рушає з місця. Дві третини коштів було нібито повернуто до бюджету. А можливо, гроші поставили собі на рахунок деякі місцеві чиновники?

Не дай боже, ця доля спіткає і Горянську ротонду. Бо вона цього вже не переживе. Хоч і стоїть на нашій землі вже 9 століть, переживши пожежі, монгольські навали, та проти сучасних цинічних методів вже, на жаль, не має імунітету. В той час коли в деяких закарпатських сім’ях вже немає чим годувати дітей, а деякі міста (ті ж Горяни) скоро залишаться без питної води чи перетворяться на сміттєзвалище, більше інших глобальних проблем в Ужгороді нема. Тим більше, що ремонтують нашу ротонду вже всі, кому не лінь.

Кажуть, є у Горянської ротонди і своя загадка. Справа в тому, що ротонда всередині має вигляд правильного шестикутника. Шестикутник, або гексограм – древній астральний знак, який був символом Бога Яхве у іудеїв, а у середні віки його використовували і християни. Він символізував також надприродні сили Сонця, Світла та Вічності. Середньовічні майстри стверджували, що коли людина вступає до такого храму, то від нього відступає все зло та темні сили. Отже, у Горянській ротонді можна очистити свою душу від злих духів та демонічних сил…

Щоправда, слід згадати, що декілька років тому в обласному центрі викрито й затримано членів злочинного угруповання, яке очолював молодий священик з Горянської ротонди. 24-річний ватажок банди закінчив церковну семінарію і служив у храмі. Затриманим інкримінували розбійний напад, розповсюдження фальшивих доларів, шахрайство й низку насильницьких дій. Парадокс – добрий вплив горянської ротонди на молодого священика чомусь не подіяв. Не діє він мабуть і на деяких бізнесменів, які мають наміри використати її як засіб для перекачування грошей з державного бюджету до власної кишені.

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 31

Модифіковано : 27.02.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.